ена, і потім почалося вилучення їх шляхом викупу за курсом 1 крб. казначейських квитків за 50 тис. руб. грошовими знаками зразка 1923
Грошова реформа 1922-1924 рр.. створила в країні систему формального золотого стандарту (без розміну червінців на золото) неринкового типу.
Грошове звернення в період індустріалізації
У історію країни 1929 увійшов як В«рік великого переломуВ». НЕП був згорнутий, і почалася прискорена соціалістична індустріалізація на суто планових засадах. Широко поширилися нормоване постачання і торгівля через закриту торговельну мережу. Вже до кінця 1929 р. велика частина продовольчих продуктів в Москві та Ленінграді видавалася за картками. У 1930 р. ця практика поширилася по всіх містах СРСР. Продаж промтоварів також нормувалося. Їх видавали по картках, кооперативним чи книжках ордерами. Створюється мережа закритих розподільників і закритих кооперативів. p> госпорганами було заборонено розраховуватися між собою готівкою, що різко скоротило сферу обігу готівкових грошей і потреба в них господарського обороту. Необхідність готівкових грошей викликалася в основному розрахунками з населенням, в результаті чого основним каналом надходження грошей з кас Держбанку в обіг стала виплата заробітної плати, а основним притокою грошей до кас Держбанку - виручка державної та кооперативної торгівлі та громадського харчування.
Важливу роль у зміцненні рубля і підвищенні його купівельної сили зіграло скасування в 1935 р. карткової системи розподілу продуктів. Це було досягнуто не відразу. З травня 1931 скасовувалася практика нормованої продажу промтоварів, за винятком окремих, найбільш дефіцитних видів товарів. Відпустка за ордерами зберігався тільки для одягу і взуття з встановленням терміну дії ордера - 10 днів. Нормування було збережено щодо 6 основних продтоварів, припинено за рибі, кондитерським виробам, яйцям, овочам, молоку, тютюну, сиру. p> Поряд з закритою торгівлею і нормованим постачанням розвивалася державна відкрита торгівля. З 1 січня 1935 було здійснено рішення про скасування продажу за картками випечних хліба, борошна та крупи. У вересні 1935 р. було прийнято рішення про подальше зниження цін на хліб і про скасування карток при продажу м'яса, риби, цукру, жирів і картоплі.
З 1 Лютий 1936 відбулася ліквідація всесоюзного об'єднання В«ТоргсинВ», провадила продаж товарів на золото та іноземну валюту і призначеного для торгівлі з іноземцями. При ліквідації В«ТоргсинВ» курс рубля був встановлений за співвідношенням 1 руб. = 3 французьким франкам. Після девальвації франка в Наприкінці 1936 р. був встановлений новий курс - 1 руб. = 4,25 франка. Так як знецінення франка тривало, радянський уряд перейшло на нову базу обчислення курсу рубля на основі американського долара по співвідношенню 1 долар = 5 руб. 30 коп. Цей курс проіснував до 1 березня 1950 м.
Загроза військового нападу зажадала перемикання значної частини матеріальних, трудових ...