олчення та інших добровольчих формувань, організовували виробництво і ремонт техніки і озброєння. Компетенція ДКО не відмежовує від компетенції вищих органів влади та управління, він працював разом з ними, здійснював керівництво обороною через постійно діючі ланки державного апарату і в центрі і на місцях.
Для ліквідації переваги ворога в авіації, танках, мінометному озброєнні Президія Верховної Ради СРСР утворив у вересні 1941 року Наркомат танкової промисловості, в листопаді 1941 року перетворив Наркомат загального машинобудування до Наркомату мінометного озброєння (Наркомат авіаційної промисловості був створений перед війною).
Для організації евакуаційних робіт була створена Рада у справах евакуації, який після утворення ДКО працював під його керівництвом. У жовтні 1941 року був утворений Комітет з евакуації продовольчих запасів, промислові товари, підприємств промисловості. Рада та Комітет не мали особливого апарату і проводили роботу через наркомати і місцеві партійні та радянські органи, де були бюро та комісії з евакуації. До кінця грудня 1941 року, після розгрому німців під Москвою, обидва ці органи були скасовані. Для організації евакуації та пристрою населення при РНК СРСР було створено Управління, а при РНК республік і облвиконкому - відділи евакуації.
У важких умовах першого періоду війни знадобилося перебудувати роботу Наркомату шляхів сполучення. У 1942 році апарат НКПС був перебудований для більш оперативної організації руху у військовій обстановці. У 1943 році транспорт (Залізничний, річковий і повітряний) був переведений на воєнний стан, а його службовці - на становище військовослужбовців. На початковому етапі війни в НКПС було створено Управління військово-відновлювальних робіт, на фронті НКПС мав своїх уповноважених. Свої відділення і контори на фронті мали Наркомат зв'язку, Держбанк і Др1. p> Величезні труднощі зазнавало Радянська держава із забезпеченням господарства робочої силою. Для проведення мобілізації працездатного населення було створено Комітет з обліку та розподілу робочої сили при РНК СРСР (30 червня 1941 р.), а при РНК республік і облвиконкому - бюро з обліку та розподілу робочої сили (в 1942 р.).
У 1942-1943 рр.. країна відчувала великі труднощі з паливом. Це зажадало прийняття рішучих заходів щодо забезпечення промисловості, транспорту та населення паливом. У 1942 році при РНК СРСР було створено Главснабуголь, а в 1943 році - Главснабнефть і Главснаблес, а також Головне управління штучного палива і газу.
Після перших перемог Червоної Армії і звільнення окупованих районів Комуністична партія і Радянська держава відразу ж вживали заходів до відновленню зруйнованого господарства. У січні 1943 року ЦК ВКЩб) і РНК СРСР прийняли постанову про відновлення МТС і колгоспів, а 21 серпня 1943 м.-постанову В«Про невідкладні заходи з відновлення господарства в районах, звільнених від німецької окупації В». Для керівництва цією роботою був створений Комітет з відновлення при РНК СРСР. У 1943-1944 рр.. в РРФСР, УРСР, БРСР, Молдавської та Прибалтійських республіках були створені наркомати житлово-цивільного будівництва, а при РНК СРСР - Комітет у справах архітектури.
Серед інших органів, створених у роки Великої Вітчизняної війни, треба вказати на управління та відділи по державному забезпеченню і побутовому влаштуванню сімей військовослужбовців при РНК СРСР, РНК союзних і автономних республік і виконкомах місцевих Рад, які провели велику роботу з надання допомоги мільйонам сімей військовослужбовців.
Велику роботу провела створена Президією Верховної Ради СССР (2 листопад 1942 р.) Надзвичайна Державна комісія з встановлення і розслідування злодіянь німецько-фашистських загарбників та їх спільників і заподіяної ними шкоди громадянам, колгоспам, громадським організаціям, державним підприємствам і установам СРСР. Були утворені також місцеві комісії в республіках, областях (краях) і містах. Інформаційно-пропагандистську роботу проводило створене в перші дні війни Радінформбюро.
1.2 Радянські Збройні Сил и
Велика Вітчизняна війна внесла істотні зміни в склад, структуру і управління Збройними Силами. Організація Збройних Сил у роки війни піддалася найбільшою перебудові. Радянській державі довелося у важких умовах перших місяців війни розгортати під вогнем ворога багатомільйонну армію.
У Відповідно до мобілізаційним планом Вже 22 червня 1941 Президія Верховного Ради СРСР, керуючись Конституцією СРСР, оголосив мобілізацію військовозобов'язаних 14 віків по 14 військових округах країни. У перші дні війни в армію було призвано 5 млн. чоловік. Пізніше мобілізація була проведена і в інших округах, і призову підлягали чоловіки віком від 18 до 55 років. До кінця війни чисельність Радянських Збройних Сил сягнула 11 365 тис. чоловік. Всього за час війни в Червоній Армії служило близько 31 млн. чоловік, що народилися до 1927 р. включно.
О...