отім ваговій еквівалент поступився місцем счетному. p align="justify"> Подальший розвиток суспільства призвело до необхідності підбиття підсумків економічної діяльності господарюючого суб'єкта до певних дат. Стали виділяти залишки матеріальних цінностей і боргових зобов'язань до цих дат, тобто виникли зачатки касової та Головної книги. p align="justify"> Приблизно в VI столітті до нашої ери з'явилися банки. Спочатку вони зберігали металеві гроші і видавали позики. Записи в банках велися у прибутково-видаткових книгах і книгах розрахунків з окремими клієнтами. p align="justify"> Розвиток торговельно-економічної та банківської діяльності супроводжувалося появою великої кількості боргових зобов'язань і вимог по них. Складнощі їх обліку та труднощі щодо забезпечення виконання зобов'язань приводили до численних позовів і судових розглядів. Це зажадало інтенсивного включення в бухгалтерський облік юридичних норм і правил. Особливий вплив зробило римське право, розквіт якого припав на II - I століттях до нашої ери. Основоположні постулати римського права зберегли свою значимість у бухгалтерському обліку до теперішнього часу:
В· за все треба платити;
В· закон зворотної сили не має;
В· при взаємовиключних законах не можна застосовувати ні один з них.
У римській імперії II століття нашої ери облік впритул підійшов до поняття бухгалтерських проводок. Тоді ж з'явилися і терміни "дебет" і "кредит". Але залишалося багато нагальних невирішених проблем. Зокрема, були відсутні прийоми підрахунку витрат на виготовлення продукції, не було уявлення про те, як враховувати у виробничій діяльності предмети та пристрої тривалої дії. За сучасними уявленнями не було розуміння калькуляції продукції та амортизації основних засобів. p align="justify"> У середні століття, у міру подальшого нарощування темпів економічного життя, у бухгалтерському обліку з'явилася необхідність групувати однотипні предмети і господарські дії. Виникли поняття рахунків і регістрів. Рахунки використовувалися для позначення (кодування) матеріальних цінностей і господарських операцій, а регістри для їх спеціальних записів. p align="justify"> З XIII століття факти здійснення господарських операції стали заносити в спеціальний журнал - журнал господарських операцій, який вели як окремо, так і в комбінації з записами за рахунками. Це призвело до появи спеціалізованої форми бухгалтерського обліку, яка є аналогом сучасної форми обліку під назвою "Журнал-Головна". p align="justify"> Сформувалися спеціальні вимоги для оформлення журналу господарських операцій, які зберегли свою актуальність і сьогодні:
В· робити записи в порядку зростання дат;
В· не допускати пропусків госпо...