ентів тощо Надмірний запас у цьому випадку призводить до нераціонального використання оборотних коштів, вимагає значних витрат на зберігання і догляд за ним. З іншого боку, нестача сировини, матеріалів або інструментів викликає перебої у виробництві. Тому встановлення раціональної кількості запасу є засобом, що дозволяє, з одного боку, ліквідувати непотрібні запаси, а з іншого боку - забезпечити ритмічність виробництва. Управління запасами полягає у встановленні моментів і обсягів замовлень на їх заповнення. p align="justify"> Сукупність правил, за якими приймаються такі рішення, називається стратегією (системою) управління запасами.
Оптимальною стратегією вважається та, яка забезпечує мінімум витрат з доведення продукції до споживачів.
Знаходження оптимальних стратегій складає предмет теорії оптимального управління запасами.
1.3 Основні стратегії управління запасами
Будь-яка стратегія регулювання запасів покликана відповідати на два основних питання: коли замовляти чергову партію продукції, і скільки товару замовити?
Виділяють дві основні стратегії регулювання запасів:
В· система з фіксованим розміром замовлення;
В· система з фіксованою періодичністю замовлення.
1.3.1 Система з фіксованим розміром замовлення
Припускає, що розмір надходять партій - величина постійна, а чергові поставки здійснюються через різні інтервали часу. Замовлення на поставку партії робиться при зменшенні розміру запасу до заздалегідь встановленого критичного рівня, званого "точкою замовлення" (у закордонній літературі використовується абревіатура ROP - Reorder Point). Таким чином, інтервали між поставками залежать від інтенсивності споживання продукту. p align="justify"> - величина запасу продукції на складі;
- "точка замовлення", ROP (Reorder Point);
= const - обсяг доставленої партії;
, тривалість заготівельного періоду.
В
Малюнок 1.1 - Рух запасу продукції при використанні стратегії з фіксованим розміром замовлення
Регульованими параметрами в такій системі є: "точка замовлення" (S, ROP) і обсяг замовлення (, ROQ - Reorder Quantity). p>
Інтервал часу між подачею заявки і надходженням партії на склад називається заготівельним періодом. У моделі тривалість заготівельного періоду може вважатися постійною, або бути випадковою величиною з заданим розподілом. Як недолік першої стратегії зазвичай називається необхідність регулярного ...