Давньоруської держави і етапу феодальної роздробленості. Для нього характерна поява окремих норм Руської Правди, спрямованих на захист майнових інтересів дітей в сімейних та спадкових відносинах. p align="justify"> Другий етап (XVI-XVII ст.) відповідає утворенню і розвитку Російської централізованої держави. У цей час норми про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність отримали розвиток в Соборному Уложенні 1649 року. Так, ст. 12, 19 встановлювали відповідальність за втягнення у вчинення злочину, в тому числі вбивства, ст. 25 - за втягнення в заняття проституцією (звідництво) заміжніх жінок і дівчат. p align="justify"> Третій етап (XIX століття) розвитку кримінального законодавства про залученні неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність проходив в період розкладання кріпосницького ладу і розвитку капіталізму в Росії.
У Уложенні про покарання кримінальних та виправних 1845 р., норми про відповідальність за втягнення неповнолітніх у вчинення злочинів чи інших антигромадських дій отримали значний розвиток. Так, у розділі 2 В«Про зловживання батьківського владою і про злочини дітей проти батьківВ» розділу XI Уложення 1845 р., встановлювалося, що зловживання батьківського владою могло проявлятися в наступному:
) у залученні своїх дітей у злочин В«через вживання в зло своєї влади або за допомогою злочинних навіювань навмиснеВ»;
) у розбещенні моральності дітей та потуранні їх розпусті.
У розділі IV розділу XI Уложення, що має назву В«Про зловживання владою опікунів і піклувальниківВ», встановлювалася відповідальність опікуна за втягнення підопічного у вчинення злочину.
У розділі IV розділу VIII В«Про злочини проти суспільної моральності і порушенні огороджувальних ону постановВ» Уложення передбачалося покарання для тих батьків, які будуть викриті в звідництві В«для непристойнеВ» своїх дітей.
Глава XIV розділу VIII Уложення В«Про порушення статутів фабричної, заводської й ремісничої промисловостіВ» з 1885 р. включала ст. 1380, яка встановлювала відповідальність майстра в разі, якщо він В«разом з собою напоїть до робітного день підмайстри або учня, або піде з ним у аморальні будинок, або, угледівши розпусне їх поведінку, за оное не покарає їхВ». p align="justify"> Крім того, в Статуті про покарання, що накладаються світовими суддями 1864 р., передбачалася відповідальність батьків або осіб, зобов'язаних мати піклування над малолітньою, за допущення його до прохання милостині. Покарання збільшувалася у випадку В«звернення сього проступку у ремеслоВ». p align="justify"> У Кримінальному уложенні 1903, який глава В«Про злочини проти прав сімейністьВ» була значно розширена в обсязі в порівнянні з Укладенням про покарання кримінальних та виправних 1845 р. (вона включала 19 статей замість 9); відповідальність дифференцировалась залежно від в...