Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Селянська війна Омеляна Пугачова

Реферат Селянська війна Омеляна Пугачова





на чолі загону повернувся в слободу Берда. Отримавши від Пугачова звання полковника, на чолі свого полку Хлопуша відправляється на Верхнеозерной лінію укріплень, де взяв Іллінську фортеця, але безуспішно намагався взяти саму Верхнеозерной.

Тим часом Катерина II 14 жовтня призначила ген-м-ра Василя Андрійовича Кара командувачем 3,5-тис. карального загону (2000 солдатів і 1500 ополченців). Наприкінці жовтня Кар прибув до Казані з Петербурга, а далі рушив до Оренбурга. У села Юзеевой, в 98 верстах від Оренбурга, загони пугачевских отаманів А.А. Овчинникова, І.М. Зарубіна Чікі 7 листопада атакували авангард корпусу Кара і після триденного бою змусили його відступити назад до Казані. У Оренбурга 13 листопада повсталі розгромили ар'єргардний загін полковника Петра Матвійовича Чернишова з 2,2-2,3 тис. чоловік (до 1100 козаків, 600-700 солдатів і 500 калмиків), 15 гармат і величезний обоз. У підсумку Кар під приводом хвороби покинув корпус і відправився до Москви, залишивши командування генералу Фрейману. Настільки великі успіхи надихнули повсталих, змусили повірити у свої сили. Правда, в цей же час 14 листопада о Оренбург зумів прорватися загін (2,4-2,5 тис. чоловік при 26 гарматах) бригадира Олексія Олексійовича Корфа.

Почалося масове приєднання до повстання башкирів. Старшина Каскин Самаров 12 жовтня взяв Воскресенський мідеплавильний завод і на чолі загону башкирів і заводських селян з 600 чоловік з 4 гарматами прибув до Берди. У листопаді в складі великого загону башкирів і мішарей на бік Пугачова перейшов Салават Юлаєв, який сформував у північно-східній частини Башкортостану великий загін і успішно боровся в р-ні фортеці Красноуфімська і Кунгура.

Разом з Каранай Муратовим Каскин Самаров взяв Стерлітамак і Табинской, з 28 листопада повсталі під командуванням отамана Івана Васильовича Губанова і Каскина Самарова обложили Уфу, з 14 грудня облогою командував Чіка Зарубін. Той 23 грудня на чолі 10-тис. загону з 15 гарматами почав штурм міста, проте був відбитий арт-вогнем і енергійними контратаками гарнізону.

брав участь у взятті Стерлитамака і Табинской отаман Іван Никифорович Грязнов, зібравши загін із заводських селян, захопив заводи на річці Білій (Воскресенський, Архангельський, Богоявленський заводи). На початку листопада він запропонував організувати на навколишніх заводах лиття гармат і ядер до них. Пугачов справив його в полковники і відправив для організації загонів у провінцію Ісеть. Там він взяв ряд заводів, слободу Кундрави, Увелька і Варламову, фортеця Чебаркуль, розгромив послані проти нього царські команди і до січня з 4-тис. загоном підійшов до Челябінської фортеці. Одночасно Пугачов відправив отамана Михайла Прокоповича Толкачова зі своїми указами до правителів казахського Молодшого жуза Нурали ханові і султанові Дусали із закликом приєднатися, але той вирішив виждати В«чия візьмеВ», а до Пугачова приєдналися лише вершники роду Срима Датова. На зворотному шляху Толкачов зібрав у свій загін козаків у фортецях і форпостах на нижньому Яїку і попрямував з ними до Яїцькому містечка, збираючи в попутних фортецях і форпостах гармати, боєприпаси і провіант. Толкачов 30 грудня 1773 наблизився до Яїцькому містечка, в 10км від якого розбив і захопив у полон вислану проти нього козачу команду старшини Н.А. Мостовщикова. Козаки старшини, солдати гарнізону під чолі з підполковником Симоновим і капітаном Криловим замкнулися у фортеці Михайло-Архангельського собору, в підвалі дзвіниці якого зберігався порох, а на верхніх ярусах були встановлені гармати і стрілки. Взяти цю фортецю з ходу не вдалося. Всього за приблизними підрахунками істориків у лавах пугачівської армії до кінця 1773 перебувало від 25 до 40 тисяч людей, більше половини від цього числа складали загони башкирів.

У січні 1774 року отаман Овчинников очолив похід у пониззя Яїка, до Гур'єва містечка, штурмом опанував його кремлем, захопив багаті трофеї і поповнив загін місцевими козаками, привівши їх у Яицкий містечко. В цей же час туди прибув і сам Пугачов. Він взяв на себе керівництво тривалою облогою городовий фортеці Михайло-Архангельського собору, вчинивши 20 січня. Спочатку повстанці влаштували мінний підкоп, але почався потім штурм був відбитий. У ході тривав більше дев'яти годин штурму повстанці втратили від 400 до 500 осіб, а Яїцьке гарнізон - 37 (15 вбито і 22 поранено). Після цієї невдачі Пугачов повернувся до основного війську під Оренбург. У 2-ій половині лютого і на початку березня Пугачов знову особисто очолював спроби оволодіти обложеної фортецею. Вибухом мінного підкопу 19 лютого була підірвана і зруйнована дзвіниця Михайлівського собору, але гарнізону щоразу вдавалося відбити атаки [2].

Загони повсталих (До 3000 чоловік) під командуванням Івана Бєлобородова підійшли до Катеринбургу, по шляху опанувавши поруч навколишніх фортець і заводів, та 20 січня в якості основної бази своїх дій захопили демидівський завод В«ШайтанВ». Обстановка в облож...


Назад | сторінка 3 з 10 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Селянська війна 1773 - 1775 рр. під проводом О. Пугачова
  • Реферат на тему: Загін &косарики&
  • Реферат на тему: Окремий медичний загін
  • Реферат на тему: Загін Кажани, загальна характеристика
  • Реферат на тему: Звільнення Москви від польських інтервентів народним ополченням на чолі з К ...