"justify" > друге - після сушіння, перед початком охолодження з параметрами G 2,? 2,? 2, третє - після охолодження з параметрами G3, ? 3,? 3.
Тепловий розрахунок сушіння зазвичай ведуть при сушінні пшениці на продовольчому режимі при зніманні вологи з 20 до 14%. Якщо задана початкова вологість зерна більше 20%, то необхідно визначити число пропусків зерна через сушарку:
(1)
де ? до - кондиційна вологість зерна ( ? к = 14% для зернових культур)
?? доп - допустимий зниження вологості за один пропуск через прямоточну зерносушарку (для насіння хлібних культур - зернобобових і кукурудзи).
Розрахунок ведуть для кожного пропуску
В
Фактична витрата по сирому зерну для кожного проходу:
В
де Gn - паспортна продуктивність зерносушарки, планових т/год;
Кп - коефіцієнт, що враховує початкову та кінцеву вологість висушується культури (беремо з довідкових таблиць [1, 5, 6];
Кс - коефіцієнт, що враховує режим сушіння (для насіння Кс = 2, для продовольчого зерна Кс = 1);
Кк - коефіцієнт, що враховує оброблювану культуру.
Приймаємо: Gn = 5; т/год; Кс = 1; Кп = 1; Кк = 1.
В
2.2 Розрахунок испаренной вологи в сушильній камері
Вихідним положенням розрахунку є передумова, що маса сухої речовини зерна і маса сухого повітря в процесі сушіння не змінюється і залишаються величинами постійними, внаслідок чого всі розрахунки відносяться до 1 кг сухої речовини і сухого повітря [4, 8 ]. Крім того, загальна кількість вологи, що бере участь у процесі, тобто вологи, що міститься в зерні та сушильному агенті (пар) - залишається постійним. p align="justify"> Розрахунок испаренной вологи в сушильній камері, виходячи з матеріального балансу, ведуть за такою залежністю:
(3)
Приймаються ? 2 = 1 5% [1]
В В
Витрата зерна після охолоджувальної колонки визначається за формулою:
,
де ? 3 - кінцева вологість зерна.
Приймаємо: ? 3 = 14%.
В
2.3 Визначення витрати повітря
На підставі сталості з...