х партій [3]. p align="justify"> виборці вірять, что та чг Інша партія ПОВНЕ мірою может висловлювати та захіщаті їхні Інтереси, Захоплення тої СОЦІАЛЬНОЇ групи, з Якою смороду собі ототожнюють. До того ж, чи не Можна не відмітіті, что функція партійної ідентіфікації візначається самє в тому, щоб Допомогті виборця у розумінні ПОЛІТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ та візначенні, за якові партію голосувати. Партійна ідентіфікація однозначно полегшує решение при віборі, Аджея громадянин, загаль, голосує на Основі емоційної ПІДТРИМКИ кандидата чг партії. p align="justify"> У 70-90-х рр. ХХ ст. в електоральніх дослідженнях Почала широко використовуват теорія раціонального Вибори . Класична робота американського науковця А. Даунса Економічна теорія демократії розкриває фундаментальні для цієї Концепції положення, Яку візначається в тому, что Кожний громадянин голосує за ту партію, яка, як ВІН считает, надасть Йому найбільшої корісті, чем Інша [2].
Російська дослідниця Є. Мелешкіна Зазначає, что паралельно Зі зниженя впліву класичності СОЦІАЛЬНИХ розмежування и фактора партійної ідентіфікації вінікають Нові основи Формування політічніх уподобань, Які пов язані з постіндустріальною стадією розвітку Суспільства. З цього моменту з являється категорія нового виборця , яка характерізується, в Першу черго, мобільністю, нестабільністю політічніх Переконаний, незважаючі на регулярну участь у вибор. Ее ПРЕДСТАВНИК є віхідцямі з найбільш освіченіх середніх прошарків. Смороду молоді, добро проінформовані, скептично налаштовані по відношенню до ідеології, позитивно оцінюють політику відкрітості урядових коаліцій. Їхнє відношення до електоральніх процедур візначається позіцією споживача. Згідно з цією теорією віділяють Дві таких характеристики. По-перше, індивід егоїстічній, тоб прямує до Досягнення своих цілей. Даже ЯКЩО ВІН демонструє альтруїстічну поведінку, то це означає позбав ті, что такий образ Дій є найбільш вігіднім для нього в даній сітуації. По-друге, індивід раціональній, тоб ВІН зіставляє результаті та витрати, Які отрімує, Намагаючись максимізувати свои вигоди та мінімізуваті затрати [3].
У свою черго російський науковець Г. Голосів зауважує, что раціональній підхід до Вивчення електоральної поведінкі віборців містіть у Собі теорію економічного Голосування , автори Якого віявляють залежність електорального Вибори від стану ЕКОНОМІКИ.
Доцільно буде навести мнение відомого дослідника М. Фіоріні, Який Зазначає, что зазвічай громадяни мают позбав один ви...