французьких військ  , що знаходилися в Італії.  Однак незабаром Єрмолов був викликаний до Петербурга і призначений у Каспійський корпус графа В. П. Зубова, спрямований проти вторгнувшегося в Закавказзі армії Ага Мохаммед-хана Каджара (з 1796 р. шаха Ірану).  Після смерті Катерини II корпус Зубова був виведений Павлом I з Закавказзя. p align="justify"> На перших порах військова кар'єра А.П.  Єрмолова складалася вдало.  У 1797 р. він вже в чині майора, а 1 лютого 1798 йому присвоюють чин підполковника і призначають командиром конноартіллерійской роти, розквартированої в невеликому містечку Несвіжі Мінської губернії.  Але незабаром йому судилося витримати суворі випробування. p align="justify"> Поширення просвітницьких ідей у ​​Росії наприкінці XVIII в.  захопило і молодого Єрмолова.  Він став членом політичного гуртка, керованого його братом (по лінії матері) А.М.  Каховським, який мав великий вплив на свого молодшого брата.  У гуртку займалися читанням заборонених книг, В«вихваляннямВ» Французької республіки, твором і переписуванням сатиричних віршів, в яких висміювався Павло I.  Гурток проіснував недовго і був розкритий таємною поліцією Павла.  А.М.  Каховського заарештували, при обшуку в його паперах було виявлено лист А.П.  Єрмолова до нього, який різко В«атестувавВ» своїх начальників.  Лист з'явилося приводом для арешту і допиту Єрмолова, який був доставлений до Петербурга і посаджений у каземат Олексіївського равеліну.  Через два місяці він був випущений з каземату і спрямований у вигляді царської В«милостіВ» на заслання в Кострому.  Тут він познайомився з М.І.  Платовим, також перебували на засланні, згодом знаменитим отаманом Війська Донського, героєм війни 1812 р. У костромський посиланням Єрмолов інтенсивно займався самоосвітою: багато читав, самостійно вивчив латинську мову, зробив ряд перекладів з творів римських класиків.  Про роки цього посилання він розповідає в В«НотаткахВ» про свою молодість, що публікуються в сучасному виданні. p align="justify"> Арешт, каземат і посилання сильно подіяли на Єрмолова.  За його визнанням, Павло I В«в ранній молодості мені дав жорстокий урокВ».  Після цього скритність, обережність, вміння лавірувати стали характерними рисами Єрмолова.  Він зізнавався, що його В«бурхливої, кипучої натуріВ» згодом було б В«не минути лихаВ», якби не цей В«жорстокий урокВ».  Пізніше він буде демонстративно підкреслювати свою лояльність до режиму, незацікавленість політичними справами. p align="justify"> При воцаріння Олександра I в числі багатьох опальних і засланих за Павла I був повернутий із заслання і А.П.  Єрмолов.  9 червня 1801 він знову був прийнятий на службу і відправлений до Вільна, де знаходився до 1804 р. Незважаючи на прощення і В«милістьВ» нового царя, вище військове начальство довго перешкоджало подальшому просуванню Єрмолова по службі.  Тут безсумнівно позначилося і неприхильність всесильного А.А.  Аракчеєва, не злюбив В«зухвалогоВ» підполковника артилерії, а також великого князя Костянтина П...