n="justify"> Політичне та економічне життя, про яку нам повідомляють джерела, починаючи з другої половини ХII ст., дихає глибокої архаїкою. Розпадаючись на безліч розрізнених племен, литовці вже тоді складалися з двох етнографічних груп - аукштайте (верхня Литва) і Жемайте (нижня Литва, або В«ЖмудьВ» у російських джерелах). Вони займалися землеробством, скотарством і всякого роду промислами: полюванням, рибальством, видобутком меду диких бджіл. Справитися з таким сильним ворогом, як лицарі, литовці не могли. Метою хрестоносців була християнізація язичницьких народів, до яких належали і литовці. Поступово лицарі завойовували Прусську землю і зміцнилися там, сильні як своїм військовим пристроєм, так і тією підтримкою, яку вони мали від папи римського і імператора з Німеччини. Литовці були хорошими воїнами, а під впливом німецької агресії весь їхній побут перебудовується на військовий лад. p align="justify"> В цей же час Київська Русь являє собою державне утворення слов'янських князівств на чолі з київським князем Володимиром Святославичем Красне Сонечко. Князь Володимир підтримує дипломатичні відносини з візантійським імператором і папою Сильвестром II, налагоджені торгові відносини з суміжними країнами. p align="justify"> На Русі поширюється християнство, будуються собори, виникають нові міста - наприклад, Ярославль. У містах - Чернігові, Курську, Новгороді - будуються школи для священиків і простих громадян. У середині XI століття на Русі було більше 40 міст. p align="justify"> Серед них виділялися ті центри, які володіли всіма характерними рисами міського життя. До них ставилися Київ, Чернігів, Смоленськ, Полоцьк, Новгород, Суздаль, Ростов, Ладога, Любеч, Переяславль, Перемишль та ін Вони склалися як великі міські центри в Х - XI ст. Всі вони були обнесені потужними стінами, мали складну систему укріплень, були князівськими резиденціями. Сюди звозили данини, військові контрибуції. Тут князь творив суд і розправу , тут збиралися судові та торгові мита.
Розселення слов'ян в XI столітті йшло в основному на шляху В«із варяг у грекиВ», у східних слов'ян був спільний економічний інтерес. Але і в ці роки між питомими князями були незгоди. Наприклад, син Володимира, князь Новгородський Ярослав Мудрий, в 1014 році відмовився платити данину Києву. Одночасно йшло розселення слов'ян на захід, у бік від Придніпров'я. p align="justify"> Російське населення до кінця XII століття сильно роз'єдналося географічно. Одночасно з тим воно повинно було роз'єднана і в своїх політичних і економічних інтересах. Перш у російського населення був один головний ворог - кочівники. До кінця XII століття і вороги з'явилися у різних земель різні: Полоцької землі, наприклад, мало було діла до половців, але зате багато клопоту з Литвою; Галицькій землі та Волинської доводилося мати справу головним чином з поляками, угорцями та Литвою; Суздальсь...