ив на Васнецова в академічний період надав також художник і педагог Павло Чистяков. Їхня перша зустріч відбулася в 1870 році. В«Загальний пeдaгoгВ», як називав його Володимир Стасов, (у Чистякова вчилися Пoлeнов і Сєров, Суріков і Врубель) зумів зрозуміти особливості таланту свого учня і не став примушувати його до В«класичностіВ», допомагаючи йому розвиватися згідно свого хисту. Перший рік навчання в академії приніс художнику заслужену нагороду срібну медаль другого гідності [4]. У наступному, 1869 р., протягом роботу В«Христос і Пілат перед народомВ», Васнецов отримав ще одну срібну медаль. У 1870 році помер його батько. Необхідність заробляти на життя стала ще більш нагальною, оскільки Васнецов взяв до Петербурга шістнадцятирічного брата Аполлінарія, згодом відомого художника. І з 1871 р., спочатку з причини хвороби, а потім через нестачу часу, регулярність відвідування аккадеміі порушилася. p> У ці роки він виконав близько двохсот ілюстрацій до Народної азбуці, Солдатської абетці Столпянского, до Російської азбуці для дітей Водовозова. Їм були ілюстровані казки Коник-Горбоконик, Жар-птиця та інші. Поряд з ілюстраціями Васнецов працював і над самостійними темами. Численні малюнки цих років, зображують городян, селян, окремі побутові сценки. Сучасники хвалили Васнецова як В«тіпістаВ». Поступово Васнецов байдужів до вчення в академічних стінах, відчуваючи в собі сили для самостійної роботи. У 1875 р., змушений заробляти собі на життя, та й піддавшись бажанням удосконалюватися в живопису самостійно, Васнецов залишає академію. Пізніше він так пояснював причину свого відходу: В«Хотілося писати картини на теми з російських билин і казок, а вони, професора, цього бажання не розуміли. Ось ми і розсталися В». До цього часу їм вже створені жанрові картини В«Жебраки співакиВ» і В«Чаювання в трактиріВ». Остання була настільки значна, що її прийняли на виставку передвижників. [6]
У 1876 р. Васнецов включає в експозицію картини В«Книжкова крамничкаВ» і В«С квартири на квартируВ». Більш вдала остання. Навесні 1876 Васнецов поїхав до Парижа, куди його давно кликали Рєпін, Крамськой і Полєнов. Він пильно вивчав життя французького народу. Результатом цих спостережень стала картина В«Балагани в околицях ПарижаВ» (1877 р.)
Через рік, повернувшись до Росії, Віктор Васнецов обвінчався з Олександрою Володимирівною Рязанцевої. Сім'ю свою він будував за подобою батьківській, патріархальної сім'ї. Без році. п'ятдесят років прожив Васнецов в щасливому сімейному злагоді. p> Як згадувала пізніше його дружина, коли вони перебралися до Москви, художник любив бродити по старих московських вуличках. А повернувшись додому, часто казав: В«Скільки я чудес бачив!В» Перед собором Василя Блаженного не міг стримати сліз. Побачене і пережите визріло в картину В«Цар Іван Васильович ГрознийВ», задуману на рубежі 1880-х рр.., А сповнену в 1897 р. Фігура царя займала майже все полотно. Іван Грозний, oдeтий в парчеву опашень, в ша...