передаються:  
 своими словами; 
  цитатами з першоджерела; 
  своими словами и цитатами. 
  До конспекту ставлять Такі вимоги: 
  залішають ПЄВНЄВ Частину сторінки (це может буті половина аркуша або широкий берег) для запису ВЛАСНА думок, ОЦІНКИ законспектованого; 
  цітуючі, вказують відповідну сторінку першоджерела. Текст конспекту оформлюють довільно, на відміну від тез, крім основних положень, конспект містіть и фактичність материал. br/> 
  2. АНОТУВАННЯ, РЕФЕРУВАННЯ І РЕЦЕНЗУВАННЯ Наукова ДЖЕРЕЛ  
   Анотування - це процес создания анотації (лат. аnnotatio - зауваження, помітка, від annoto - позначали), под Якою розуміють коротку, Стислий характеристику змісту книги, статті ТОЩО. 
  Анотація обов язково Складається з двох частин: бібліографічного Опису и власне тексту. Сутність и призначення анотації полягають у тому, что вона є Стислий характеристикою джерела ІНФОРМАЦІЇ та відповідає на питання, про что йдет в цьом джерелі. Анотація НЕ розкриває змісту наукового джерела, а позбав інформує про наявність наукового джерела Певного змісту и характером. Таким чином, анотація дозволяє корістувачеві Скласти достатнє ї про єктівне попереднє уявлення про незнайому для нього наукову публікацію и тім самим допомагає в ПОШУК, відборі та сістематізації необхідної ІНФОРМАЦІЇ.  p> 
 Текст довідкової анотації может складатіся з відомостей про: 
				
				
				
				
			  науковий жанр джерела (підручник, монографія, дисертація, стаття, Доповідь ТОЩО); 
  призначення джерела; 
  Завдання, Які розв язує автор джерела; 
  метод, Яким користувався автор (експеримент, порівняльній аналіз ТОЩО); 
  структуру анотованого джерела; 
  предмет и тему джерела, основні положення й Висновки; 
  допоміжній та ілюстратівній материал, Додатки ТОЩО; 
  про автора (у разі необхідності). 
  Процес анотування наукового джерела має відповідаті ПЄВНЄВ Вимогами. Так, зокрема, композиція анотації має буті внутрішньо логічною и может відрізнятіся від композіції анотованого джерела; відбір відомостей для анотації, їх формулювання та розташування залежався від змісту й характеру анотованого джерела, від призначення анотації та ее адресата; мова анотації має буті Науковою, нормативних, лаконічною, ясною, простою, без довга і занадто складаний єктів, перелік; загальний ОБСЯГИ анотації не винних перевіщуваті 500 друкованне знаків и позбав у вінятковіх випадка может сягаті 800-1000 Друкований знаків. Довідкові анотації могут буті максимально лаконічнімі (1-3 речення) або Розгорнутим, альо НЕ п...