и про порівняння ходу ідентичних годин в різних інерційних системах відліку. p align="justify"> Найбільш просто це питання можна вирішити за допомогою наступного уявного (тобто в принципі можливого) експерименту. Візьмемо світлові години - стрижень з дзеркалами на обох кінцях, між якими В«бігаєВ» короткий світловий імпульс. Період таких годин дорівнює інтервалу часу між двома послідовними моментами, коли світловий імпульс досягає якогось певного кінця стрижня.
Рис. 2
Далі, уявімо собі дві інерціальні системи відліку K? і K, рухомі відносно один одного зі швидкістю V. Нехай світлові години АВ нерухомі в K? - Системі і орієнтовані перпендикулярно напрямку її руху відносно K - системи (рис. 2). Простежимо за В«ходомВ» цього годинника в системах відліку K? і K.
У K? - Системі годинник нерухомі і їх період
де l - відстань між дзеркалами, с - швидкість світла.
У K-системі, щодо якої годинник рухаються, відстань між дзеркалами також l , так як поперечні розміри тіл однакові в різних інерційних системах відліку. Однак шлях світлового імпульсу в цій системі відліку буде вже іншим - зигзагоподібним (рис. 2): поки світловий імпульс поширюється від нижнього дзеркала до верхнього, останнє переміститься на деяку відстань вправо і т.д. Тому світловий імпульс, щоб повернутися до нижнього дзеркала, проходить в K - системі більший шлях, причому з тією ж швидкістю с. Значить, світлу знадобиться на це більше часу - більше, ніж коли годинник нерухомі. Іншими словами, період рухомих годин подовжиться - з точки зору K - системи відліку вони йтимуть повільніше.
Позначимо період рухомих годин через? t в K-системі. З прямокутного трикутника АВ? А? випливає, що
, звідки
В
А так як
? t 0 , то
(1)
Де , V - швидкість годин на K-системі.
Звідси видно, що? t>? t 0 , тобто одні і ті ж години в різних інерційних системах відліку йдуть по-різному: в тій системі відліку, щодо якої годинник рухаються, вони йдуть повільніше, рухомі годинник йдуть повільніше, ніж покояться. Це явище називають уповільненням часу.