відповідають закону. При цьому, як уже зазначалося, зовсім не потрібно, щоб можливість здійснення тих чи інших угод була прямо передбачена законом; важливо, щоб відповідні угоди не були законом заборонені. p> Важливою ознакою угоди є спрямованість вольового правомірного дії на досягнення певного правового результату. Цією ознакою угоди відрізняються від таких юридичних фактів, як вчинки. Останні теж є вольовими правомірними діями, але не мають спрямованості на досягнення того правового результату, який виникає при їх вчиненні. Прикладом вчинку служить знахідка чужої речі, яка породжує певні права та обов'язки у особи, яка знайшла загублену річ [2, с. 90-91]. p> При цьому угодами визнаються дії, спрямовані не тільки на виникнення цивільних прав та обов'язків, а й на їх зміну та припинення. Це означає, що угодами є відповідні закону і угодою сторін дії по виконанню обов'язків, за одностороннім або взаємною зміни і припинення зобов'язань, щодо здійснення окремих правомочностей, що входять до складу речових і виключних прав, щодо відмови від права і т.д.
Отже, можна зробити висновок, що угоди - акти усвідомлених, цілеспрямованих, вольових дій фізичних і юридичних осіб, здійснюючи які вони ставлять мету досягнення певних правових наслідків.
1.2 Поняття недійсних угод
Неправильна угода - угода, в якій порушено хоча б одна з умов дійсності.
Умови дійсності угод:
об'єкт угоди не повинен бути вилучений з цивільного обороту;
суб'єкти угоди повинні бути дієздатними;
форма угоди повинна відповідати закону;
воля сторін повинна бути справжньою;
зміст і правовий результат угоди не повинні суперечити закону.
Недійсними є угоди, що не створюють правового результату (прав і обов'язків), до якого прагнули сторони. Неправильна угода не має юридичних наслідків, за винятком тих, які пов'язані з її недійсністю, і недійсний з її вчинення [2, с. 72]. p> Підстави недійсності повинні мати місце одночасно з вчиненням угоди як юридичного факту. Наприклад, якщо на момент укладення договору купівлі-продажу будинку його вже не існує, то виконання договору (перехід права власності на будинок від продавця до покупця) є неможливим і договір буде недійсним як укладений з Кауза, яку неможливо здійснити (ст. 168, п . 1 ст. 235 ЦК). Права та обов'язки за таким договором не виникнуть з самого початку. Якщо ж будинок згорів вже після укладення договору, те договір буде дійсним: права і обов'язки виникнуть в момент його укладення. Проте з моменту загибелі предмета договору відповідні права та обов'язки припиняться у зв'язку з неможливістю виконання договору [2, с. 145]. p> Як правило, за наявності підстав угода визнається недійсною цілком. Однак у випадку, якщо недійсною є тільки частина угоди, це не тягне недійсності інших її частин, якщо можна припустити, що угода була б здійснена і без включення недійсної її част...