мальних витратах. При цьому робиться ставка на рекламу, завдяки якій між продавцем і споживачем виникає зворотний зв'язок. [9]
2. Історія виникнення паблік рілейшнз (PR)
Зв'язки з громадськістю - це феномен ХХ в., коріння якого йдуть глибоко в історію. Ці зв'язки так само старі, як і сама комунікація між людьми. Ще в часи розквіту таких цивілізацій, як Шумер, Китай, Вавилон, Стародавня Греція та Стародавній Рим, людей переконували в тому, що їм слід визнати владу своїх урядів і своєї релігії. Подібна практика існує до цих пір: міжособистісна комунікація, мистецтво красномовства, організація спеціальних заходів, паблісіті <# «justify"> 2.1 Історія піар в Росії
У Древній Русі влада використовували для доведення інформації до суспільства два основних канали - світський державний апарат і церковні структури управління. У літописах, починаючи з Х ст. згадуються спеціальні глашатаї - «закличники». Вони повинні були «клікати» «по торгах» (на багатолюдних торгових площах) про появу нових князівських указів. Пізніше, з появою паперу і поступовим поширенням грамотності, з'явилася практика вивішування письмових указів. За церковними каналами інформація (наприклад, новина про народження спадкоємця) доводилася до парафіяльних священиків, а ті вже передавали її пастві. Зворотній зв'язок здійснювався через «чолобитні», які кожна людина могла подати не тільки до відповідного органу державного управління, а й особисто главі держави. Ця практика була скасована лише Петром I, який заборонив подавати особисто государю чолобитні у справах, які раніше не розглядалися відповідними органами державної влади. Незаконним, але широко практикуються способом комунікації з владою був «скопа і змова», коли народ, зібравшись «багатолюдністю» (великий натовпом) йшов до государя або представникам місцевої влади з вимогами і погрозами (іноді з чолобитною). [2]
2.2 Державний піар у зарубіжних ЗМІ
У Росії цілеспрямована діяльність, спрямована на боротьбу з поширенням за кордоном негативних відомостей та формуванню позитивного інформаційного фону, здійснювалася з 1660-х років. Необхідність цієї роботи була обумовлена ??тим, що російське уряд прагнув розвивати контакти з європейськими країнами, а від того, як у Європі оцінюють Росію, залежав успіх або невдача російських посольств. Крім того, російський уряд активно займалося залученням на російську службу іноземців - військових, медиків, рудознатцев, кораблебудівників, художників та ін Негативні публікації про Росію позначалися на вартості найму європейських фахівців. Известия про різних російських негараздах негативно впливали на торгівлю і утруднювали отримання іноземних позик. У роки правління царя Олексія Михайловича були випробувані на практиці такі способи впливу на зарубіжну друк - дипломатичні протести, відправка в зарубіжні видання підготовлених в Москві матеріалів, оплата послуг іноземних видавців і тиск на торгових партнерів Росії, пов'язаних з європейськими видавцями. Значне число позитивних публікацій про російській державі потрапляло в західну пресу через які у Москві іноземних дипломатів, які прагнули таким способом поліпшити відносини з російською владою. Особливу увагу PR в зарубіжних ЗМІ російська влада стали приділяти в роки правління Петра I після початку Північної війни.
У ці роки наймалис...