0 по 1916 рік теж немає згадок жодного з майже півсотні пунктів цього району. Справа в тому, що цей довідник враховував лише населені пункти (як би малі вони не були), розташовані уздовж транспортних шляхів: річок, озер, морів, залізних і грунтових доріг. Наші ж населені пункти знаходяться в стороні від скільки-небудь помітних транспортних магістралей. В адміністративно-територіальному довіднику СРСР вказуються лише міста і селища рангом не нижче районного центру. У даному районі це селища або просто села - Чесма, Варна і Фершампенуаз. Вони стали райцентрами тільки за Радянської влади, і час їх заснування в довіднику не вказується. Таким чином, ключ до розгадки може бути тільки один - звернутися до історії даного краю в цілому, простежити послідовність його заселення і тільки таким шляхом встановити, коли, під чиїм керівництвом або веденням заселялася дана територія.
У 19 столітті укріплена прикордонна лінія була перенесена з верхньої течії Уралу вглиб киргиз-Кайсацька степів. За короткий строк у цьому районі було засновано більше 30 військових постів-поселень. Спочатку багато хто з них позначалися порядковим номером: перший, другий третій і т. д. У 1843 р. при оренбурзькому генерал-губернаторі В. А. Обручові вийшло «становище», яке наказувало всім новим козачим поселенням присвоїти назви на згадку про події з військової історії країни, військових боях, в яких оренбурзьке козацтво брало активну участь. Так на карті Південного Уралу з'явився своєрідний меморіал військової слави, «тезки» не лише міст і сіл центру Росії, а й зарубіжжя: Париж, Берлін, Бородіно, Кассель, Лейпциг, Тарутине, Фершампенуаз та ін
На цій карті-схемі «Оренбурзької прикордонної смуги» (територія південної частини сучасної Челябінської області і північно-східній частині Оренбурзької області) перераховані фортеці і поселення, засновані в 1830-х роках на згадку відомих перемог російської зброї:
? 14 - на згадку розгрому татар на Куликовому полі (1380);
? 9 - в пам'ять взяття Берліна в Семирічну війну (1756 - '1763);
? 7, 23, 35 - на честь прославлених російських підлогу ков;
? 2, 5, 6, 11, 12, 13, 16 - 18, 24, 26, 32, 41, 44 - на честь битв під час Вітчизняної війни (1812 - 1814);
? 8, 22, 27 29, 36, 40, 42 - на честь битві під час російсько-турецьких воєн (1768-1774, 1787-1791, 1828-1829);
? 43, 46-в пам'ять російсько-шведської війни (1808 - 1809);
? 30 - на згадку Північної війни (1700-1721);
? 48, 49 - на згадку Кримської війни (1853-1856);
? 3, 4, 25, 28, 31, 33 - на честь російських діячів і організаторів Оренбурзького краю;
? 15, 34 39 - на згадку битв на території Речі Посполитої (XVIII - XIX ст.);
? 45, 47 - на згадку бельгійсько-голландської війни (1831);
? 20, 37 - на честь італійського походу Суворова (1799).
Оренбурзька губернія, до складу якої спочатку входила і територія нинішньої Челябінської області, була утворена в 1744 році. Її східна межа була кордоном між Росією і Казахстаном. Ця межа йшла спочатку по природних рубежах - річках, головна з яких була річка Урал, а там, де річки були відсутні, - по прадавньому шляху з С...