ійни міць Радянського Союзу не могла не турбувати західних противників радянської держави. Також побоювання Заходу викликала науково-технічна сила СРСР. Автор наводить цілі Сполучених Штатів у боротьбі з Радянським Союзом: звести до мінімуму міць і вплив у Москві, провести докорінні зміни в зовнішній політиці СРСР, ліквідація військової могутності Союзу, залежність його від зовнішнього світу, знищення «залізної завіси». Найбільш вразливим місцем колоса уряд США вважали відносини народу з його урядом, атмосферу недовіри, підозрілості й страху перед репресіями, а також відносини Союзу з його сателітами в Східній Європі. Як аргумент совій позиції автор наводить факт існування директиви СНБ - 58, покликаної ліквідувати радянський вплив у країнах Східної Європи з прямими вказівками. Ця директива містила так само і вказівки про ведення відкритої психологічної війни проти Радянського Союзу, щоб спровокувати зраду СРСР країнами соціалістичного табору. Яковлєв, як і Серебрянніков, говорить про існування доктрини Даллеса, що має на меті підірвати морально-етичні засади радянського суспільства.
Також як аргументи своєї точки зору автор наводить приклад пропагандистської діяльності ЦРУ, спрямованої на демонстрацію радянським громадянам західних принад життя. Таким чином, автор доводить, що головна причина розпаду СРСР була не внутрішньою, а зовнішньою, викликаної Холодною війною та втручанням західної агентури.
Фурман Д . у статті «Російські демократи і розпад Союзу» звинувачує у розвалі союзу представників російської влади, що вступили в конфронтацію з центральною партійною владою з метою особистої влади і збагачення, «демократів», яким слід визнати, що вони зробив помилку, звинувачує їх у корисливості мотивів свідомого розвалу Радянського Союзу.
Проаналізувавши зазначені статті, ми можемо прийти до висновку, що причиною розпаду СРСР є цілий комплекс внутрішніх і зовнішніх проблем і протиріч, серед яких були: відцентрові націоналістичні тенденції, притаманні кожній багатонаціональній країні, криза радянської системи господарювання, диспропорції екстенсивної економіки, розвал і розчарованість народу в комуністичній ідеології, моноцентризм і номенклатурне засилля, виродження авторитарного способу правління Радянського Союзу, дії «п'ятої колони», спровоковані діями Заходу, активна антирадянська діяльність Заходу. Все вищезазначене дозволяє сказати, що розпад Союзу Радянських Соціалістичних республік був неминучий.
