p align="justify"> Принцип наступності та взаємозв'язку
Надання спеціалізованої медичної допомоги здійснюється на основі принципів наступності, загальнодоступності, територіальності.
Протитуберкульозний диспансер є установою закритого типу. На первинний прийом в диспансер спрямовуються:
) хворі на туберкульоз та особи, підозрілі на захворювання туберкульозом, з поліклінік і лікарень, медико-санітарних частин і здоровпунктів, навчальних закладів та дитячих установ, військкомату;
) хворі на туберкульоз та підозрілі на туберкульоз, які виявляються при масових оглядах населення;
) особи, які мають контакт з бактеріовиділювачів. Для ефективності роботи диспансеру важливе значення має правильна організація відбору осіб, які направляються в диспансер із загальних лікувальних установ, а також чітке заповнення медичного документа, з яким ці особи приходять в диспансер. У цій виписці повинні бути вказані дата і характер початку захворювання, основні скарги і симптоми, результати фі-зікального дослідження. Добре організовані поліклініки та лікарні виробляють до направлення в диспансер рентгенологічне та лабораторне дослідження, повідомляють дані аналізів мокротиння, крові та сечі, а при направленні дітей та підлітків - також результати біологічних проб і відомості про вакцинації та ревакцинації.
Дуже бажано, щоб лікар, повідомляючи диспансеру згаданий комплекс медичних даних («клінічний мінімум»), вказав передбачуваний діагноз і відзначив мета напрямки в диспансер. При цьому спостерігаються такі варіанти: 1) іноді в лікарні чи поліклініці лікареві вдається розпізнати наявність туберкульозного захворювання, в таких випадках хворий направляється в диспансер для взяття на облік та лікування; 2) у більшості випадків лікар поліклініки (лікарні) висловлює лише підозра на туберкульоз, а уточнення діагнозу має місце в диспансері; 3) якщо ж лікар поліклініки виявляє у хворого небудь зміни в легенях, не маючи ясного думки ні про їх етіології, ні про ступінь їхньої активності, він направляє пацієнта в диспансер для консультації.
Певний інтерес має питання обгрунтованості направлення хворих в диспансер. Якщо діагностична робота в поліклініці знаходиться на недостатньо високому рівні (наприклад, внаслідок незадовільної організації роботи лабораторії або рентгенівського кабінету або недостатньої підготовки лікарів з фтизіатрії), то диспансер виявляється перевантаженим за великого числа необгрунтованих напрямків. Така ситуація є сигналом для посилення спільної роботи диспансеру з лікарями відповідної установи. Разом з тим не рекомендується спонукати лікарів поліклінік до дотримання надмірних обмежень щодо направлення хворих в диспансер, оскільки подібна тактика може привести до зниження якості роботи з виявлення туберкульозу та інших легеневих захворювань.
Туберкульоз
Сьогодні туберкульоз є медико - соціальною проблемою, т. к. це універсальне захворювання, яке вражає всі органи і тканини організму. Збудник цього захворювання широко розповсюджений у природі. Захворювання може виходити від людського, бичачого, пташиного мікобактерій. ТБЦ хворіють домашні і дикі тварини і птахи. Тому люди можуть захворіти як від хворих людей, так і від хворих тварин і птахів. Як соціальна проблема ТБЦ обумовлений: вп...