"> Перше застосування логістики обмежувалося переміщенням матеріалів при постачанні ними підприємств. Тут принципи логістики використовувалися для взаимоувязки, узгодження складських і транспортних потоків. Були закладені основи єдиного підходу до управління потоками, що проходять через кілька господарських суб'єктів. В результаті був отриманий істотний економічний ефект, що виражався в зниженні витрат. На цій основі сформувалася концепція загальних витрат, сенс якої полягає в наступному: можна так перегрупувати витрати між економічними об'єктами, що буде забезпечено зниження їх загального обсягу, незважаючи на можливе збільшення витрат окремих структур.
Концепція загальних витрат стала основою для розвитку методології логістики.
Проте на даному етапі не приділялося належної уваги запитам кінцевих споживачів, якості їх обслуговування, оптимізація потоків обмежувалася окремими ділянками їх руху.
Етап 2. Концепції взаємних компромісів (1950-1980-ті роки)
Розвиток логістики йшло в напрямку поглиблення концепції загальних витрат. Якщо раніше вона була орієнтована на мінімізацію витрат, то надалі взяв гору інший підхід - витяг максимального прибутку.
Розширилася сфера застосування логістики - вона все більше стала використовуватися при оптимізації зв'язків між підприємствами. Наприклад, дизайн упаковки продукції розробляється виробником з урахуванням ефективного використання транспортних засобів на всіх стадіях переміщення продукції. Такий підхід призвів до розвитку концепції взаємних компромісів.
На першому етапі основні досягнення логістики ставилися до оптимізації складського та транспортного господарства. Пізніше в 1970-і роки, з'явилися логістичні виробничі системи, такі, як «Just in time», «Kanban», MRP, DRP, які вирішують проблеми скорочення запасів, поліпшення використання устаткування, своєчасної доставки замовлень.
Подальший розвиток ринку, поява теорії маркетингу дозволили сформулювати мету логістичної оптимізації - задоволення вимог споживачів. Все більша увага приділяється сервісних функцій, в першу чергу сервісу поставок продукції, тобто сфері розподілу.
Виникла концепція загального управління якістю (Total Quality Management - TQM), яка стала однією з основних передумов для переходу логістики на новий, інтегральний етап розвитку.
Етап 3. Концепція загальної відповідальності (з 1990-х років)
Основний сенс інтегрального етапу розвитку логістики, або інтегральної логістики, полягає в тому, щоб оптимізувати управління не тільки матеріальними, а й усіма іншими видами економічних потоків (фінансовими, інформаційними, трудовими, сервісними) на всіх стадіях їх руху (постачання, виробництво, розподіл, споживання). При цьому враховуються не тільки економічні параметри оптимізації, а й соціальні, екологічні, політичні.
При інтегральному підході критерій максимізації прибутку замінюється критерієм оптимального співвідношення вигод і витрат. Такий підхід отримав назву концепція спільної відповідальності.
Реалізація на практиці логістичних концепцій стала можливою завдяки революції в інформаційних технологіях. Інформаційно-комп'ютерні технології забезпечують управління складними економічними об'єднаннями з урахуванням ін...