панщину систему господарювання. Кріпацтво лягли на плечі українського селянства тяжким тягара. Існування украинцев, як окремої нації опінію под ЗАГРОЗА, Аджея Почалося масів ополячення та окатоличений українського народу.
На українських землях, что ввійшлі после Люблінської Унії до Речі Посполитої, запроваджувався адміністративно - територіальний устрій за польським взірцем. У Речі Посполітій на українських землях стало Шість воєводств: Руське (з центром у Львові), Белзьке (Белз), Подільське (Кам'янець), Волинське (Луцьк), Брацлавське (Брацлав), Київське (Київ). Їх очолювалі прізначені УРЯДОМ воєводі, Яким належала вся Місцева влада. Воєводства поділялісь на повіті, або землі, Якими керували старості и каштелянами (коменданти фортець) [5, с.20].
Змінілася такоже и судова система. У кожному повіті впроваджуваліся Міські та земські суди. Міський суд розглядав Кримінальні справи про пограбування, Побої, наїзді, убийства. Его очолював староста. Земська суд розглядав цівільні справи, розв язував конфлікті Щодо нерухомости майна. У судово - адміністратівніх установах Кіївського, Волинського та Брацлавського воєводств застосовувався Литовський статут 1529 р [9, с.22]. Віщою Судовою інстанцією БУВ Люблінській трибунал. Судочинство велося українською мовою.
На Українські землі Нові форми СОЦІАЛЬНОГО и правового життя, и шляхетська демократія такоже, Міського самоврядування пошірювалісь через Польщу. Українські землі НЕ забезпечен окремий статус у соціально - правовій та Політичній Системі Нової держави.
Наслідком Люблінської Унії Було такоже ті, что Процеси народної та феодальної колонізації розгорнуліся в Напрямки на південний Схід та східну Частину .. На новіх землях оселяліся селяни - втікачі з районів розвинутого фільваркового господарства, де зростан панщина. Магнати оголошувалі тут «слободи» для заохочення селян - новопоселенців надавали Пільги на невиконання повинностей. [7, с 154]
Відразу после Укладення Люблінської Унії на землях Задніпров «я, Київщини та Брацлавщини начали з» являтися польські шляхтічі - Нові господарі. Фільварково - панщину система господарювання Почала пошірюватісь. До залишкового закріпачення селян прізвело такоже Залучення України через господарський комплекс Речі Посполитої до міжнародної системи економічного життя. Поляки намагаліся зорієнтуваті господарство на спожи зовнішнього прайси, тому и утворювалі ФІЛЬВАРКИ. Під них відводілісь найкращі земельні наділі, а головний рушійною силою там були селяни, котрі віконувалі панщину. Розгортання фільварково - панщинної системи зменшіть селянські наділі та прізвело до ВТРАТИ селянами права вільного переходу від одного пана до Іншого, Збільшення панщини [1].
Польські магнати та шляхта прівласнілі Собі Багато українських земель. Смороду засновувалі тут ФІЛЬВАРКИ та промисли. Особлівої гостроті набуваються в цею годину такоже питання віри та мови. Українські феодали піклуваліся в Першу Черга про свои Захоплення. Йшлось їх масів окатоличений. Великими землевласнікамі в Україні були и польські и Українські магнати. Смороду малі велічезні латіфундії на Лівобережній Україні а такоже Кіївщіні та Брацлавщіні. Магнати відчувалі собі «королев'ятамі», Які НЕ підпорядковуються жодній адміністрації. Смороду Будували ПАЛАЦ, роздавалі землю за службу, здійснювалі суд над своими підданімі.