Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Програма-відладчик мікроконтролера I8051 (К1816ВЕ51)

Реферат Програма-відладчик мікроконтролера I8051 (К1816ВЕ51)





an=2>

Вікно лічильника команд

Вікно дизассемблера

Вікно вхідних сигналів

Вікно дампа пам'яті 1

Вікно дампа пам'яті 2

Вікно вибору дампів

Основне меню імітатора

В 

Рис.1 - Відображення вмісту мікроконтролера на екрані


У вікні стану регістрів мікроконтролера (рис.1) відображено шістнадцяткове вміст регістрів спеціальних функцій, регістрів загального призначення поточного банку РОНов і вміст комірок пам'яті, адреса яких знаходиться в регістрах непрямої адресації.

За бажанням користувач може змінити порядок розташування регістрів у вікні або видалити деякі регістри. Для цього досить виправити ім'я регістра (або замінити його пробілами), а потім натиснути клавішу В«EnterВ».

У вікні лічильника команд показано поточний вміст лічильника команд, лічильника машинних циклів і вихідних шин мікроконтролера. У відміну від усіх інших вікон, інформація цього вікна не редагується.

У вікні дизассемблера показані дев'ять дизасемблювати команд, починаючи з команди, адреса якої записаний у лічильнику команд. Адреса лічильника команд не завжди збігається з адресою першого байта команди і тому у вікні дизассемблера може бути відображена зовсім інша команда. Вікно дизассемблера дозволяє редагувати програму, не виходячи з імітатора. Для цього курсор встановлюється на потрібну команду і вводиться нова команда. Після натискання клавіші В«EnterВ» команда транслюється в машинний код, в Інакше - відновлюється в початковий стан. При редагуванні необхідно враховувати кількість байт старої і введеної команди, так як інша частина програми не зрушується вгору або вниз. При редагуванні програми у вікні безпосередній операнд повинен вводитися тільки в шістнадцятковому вигляді, тому не потрібне введення символу "#" і літери, що означає систему числення.

У вікні вхідних сигналів встановлюється значення вхідних шин мікроконтролера.

У вікнах дампа 1 і 2 відображається шістнадцяткове стан двох з чотирьох областей (по одній в кожному вікні) пам'яті. У вікні дампа 2 показано вміст пам'яті і в текстовому поданні (в кодах ASCII).

Вибір областей пам'яті для дампів здійснюється у вікні вибору дампів. У ньому вибирається окремо для кожного вікна область пам'яті, необхідна для відображення. Клавішами руху курсора В«LeftВ» і В«RichtВ» вибирається необхідний вікно, а клавішами В«RgUpВ» і В«PgDownВ» одна з чотирьох областей пам'яті:

ROM - внутрішня пам'ять програм;

InROM - зовнішня пам'ять програм;

SFRAM - внутрішня пам'ять даних;

RAM - зовнішня пам'ять даних.

В основному меню програми показано призначення функціональних клавіш для керування роботою імітатора.

Для переходу між вікнами використовуються клавіші:

Tab - перехід до наступного вікна;

Shift + Tab-перехід до попереднього вікна;

Ctrl + Enter - перехід до вікна дизассемблера.

Переміщення курсору в межах вікна здійснюється клавішами:

Left - курсор на один рядок вліво;

Right - курсор на один рядок вправо;

Up - курсор на один рядок вгору (у вікнах дампа роллінг);

Down - курсор на один рядок вниз (у вікнах дампа роллінг);

Home - курсор в початок вікна;

PgUp - перегляд попередньої сторінки дампа;

PgDn - перегляд наступної сторінки дампа;

Enter - курсор на початок наступного рядка.

Програма ПЗУ може виконуватися в покроковому або безперервному режимі. У покроковому режимі щоразу виконується чергова команда ПЗУ, після чого оновлюється вміст всіх елементів пам'яті і регістрів. Покроковий режим реалізується натисканням клавіші F2.

Для запуску програми в безперервному режимі використовується клавіша F3. При роботі програми в безперервному режимі на екрані оновлюється тільки інформація про поточний циклі процесора і поточному значенні РС. Вся інша інформація (дампи, вікно регістрів, вікно дизассемблера) оновлюється після зупинки програми. У безперервному режимі змінюється призначення клавіш для можливості імітації подачі зовнішніх сигналів:

F4 - подача сигналу Int0 (переходом 1 в 0);

F5 - подача сигналу Int1 (переходом 1 в 0);

F6 - подача сигналу T0 (переходом 1 в 0);

F7 - подача сигналу T1 (переходом 1 в 0);

F8 - подача сигналу скидання;

Esc - громовідвід програми.

По закінченні виконання програми натисканням клавіші F6 можна переглянути список останніх 16 виконаних команд ПЗУ.

У ході роботи програми можливе завдання точок зупину, по досягненні яких виконувана програма призупиняється. Крапку зупину можна задати за адресою команди або по вмісту комірки пам'яті або регістра спеціального призначення. Можна за...


Назад | сторінка 3 з 4 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Система команд. Структура слова команд. Синтаксис команд. Групи команд
  • Реферат на тему: Вікно в світ євангельських істин: стихія російської народної мови в поемі Н ...
  • Реферат на тему: Національне агентство інвестицій і приватизації Республіки Білорусь - " ...
  • Реферат на тему: Розробка і функціонально-тимчасове моделювання засобами САПР QUARTUS II бло ...
  • Реферат на тему: Призначення, пристрій лічильника теплової, автоматизація його роботи