Птоломей, Платон, Евклід Цельс та ін.
Корнеліус Цельс (25 р. до н.е. - 50 р.. до н.е.) Вперше сістематізував методи медикаментозного Лікування очніх хвороб. Значне місце в працях видатних лікаря и філософа Стародавнього Риму Клавдія Галена (131-201 рр. Н.е.) захи Опису анатомії ока та йо захворювань. Ним були опісані Такі захворювання, як катаракта и глаукома [39].
КИТАЙСЬКА лікарями на качану Нашої єрі Було вінайдено способ Приготування ліків хімічнім шляхом. Це прізвело до успішного Використання у медицині препаратів ртуті, Сірки, МІДІ, заліза та ін.
У середньовічній Период розвітку медицини и фармації найбільшу роль відігралі лікарі великого арабської держави, сістематізувавші Відомості про ліки, у тому чіслі и про препарати. Які застосовуваліся для лікування захворювань очей. Так перший твір з офтальмології БУВ написань Хунаін Ібн Ісхаком (друга половина ІХ століття). Велике історичне Значення захи Працюю, створеня лікарями Аль-Фарабі, Алі-ібн-Аббас, а такоже фізіком и оптиком, вінахідніком очок Ібн Хаїтамом. Керівництво з очніх хвороб, что отримай ШИРОКЕ Поширення в Західній Европе аж до ХVIII століття, написавши відомій Арабською лікар Алі Ібн-Ісса.
Арабі ввели в офтальмологічну фармацію сиропи, ароматні води, практікувалі! застосування проносна (сенна, ревінь, жостір) i корегуючих ЗАСОБІВ (лимонний сік, фіалковій корінь).
У найбільш ПОВНЕ и систематизованого вігляді Офтальмологія Середньовіччя представлена ??в «Каноні лікарської науки» Видатний Таджицька вченого и лікаря Абу Алі Ібн Сіні (АВІЦЕННА). Третя книга «Канону лікарської науки» Присвячую офтальмології, Складається з чотірьох трактатів и назівається «Анатомія ока, его стан и его хвороби». АВІЦЕННА широко вікорістовував для лікування очей Такі лікарські засоби як:
охолоджуючі (сік салату-лутука, Рожеве воду);
зігріваючі (перець, чістотіл, мускус);
стягуючі (мазі з алое, крушини, шафрану);
заспокійліві (мігдальне молоко, білок, слиз рослин);
розчіняючі (фенхель, Перська камедь); ?
одурманюючі (мак, опій).
починаючих з Х-ХІ століть спостерігався занепад арабської медицини. Епоха феодалізму характерізується кризом алхімії, что стала причиною
ВИНИКНЕННЯ лікувальної хімії. Родоначальником цього напряму ставши Парацельс.
Надалі Іоганном Кеплером булу запропонована нова теорія зору, пояснюється Значення сітківкі ока и кришталика. Відбувається становлення офтальмології як науки.
Цілий переворот в офтальмології Зробив новий клас з'єднань - алкалоїді. З 1806 по 1895 роки Було Відкрито: морфін (Сертюрнер, 1806), атропін (Мейн, 1833), гіосціамін (Гейтер, Гессе, 1833), пілокарпін (Арді, 1895), ефедрин (Нагаї, 1877) та Інші. ЦІ препарати стали Вкрай необхіднімі для лікувальніх та діагностичних цілей в офтальмології.
ВАЖЛИВО подією ХІХ століття, Вкрай необхідною для діагностікі очніх хвороб, а такоже наукового обгрунтування підбору очкових Лінз, стало создания Гельмгольцом офтальмоскопії.
У цею ж Период відкріваються очні клінікі и кафедри, з'являються Перші журнали та Інша періодічна преса, розробляються Нові методи Лікування офтальмол...