економічного і валютного союзу («Доповідь Делора») з'явився перегляд у грудні 1991 року Генеральний договір Європейського Економічного Співтовариства («Римського договору») з метою заснування необхідних загальноєвропейських інституціональних структур - Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ) та Європейського Валютного Інституту (ЄВІ). Необхідні зміни були розглянуті і підписані 7 лютого 1992р. в Маастріхт, Нідерланди («Маастрихтський договір»). Крім того, договір містив Статути і вимоги до установчих документів ЄСЦБ та ЄВІ. Маастрихтський Договір закріпив зобов'язання країн досягти необхідного рівня соціально-економічного розвитку до кінця сторіччя для реалізації планів створення Союзу. Втім, вже в 1990 році спостерігалося повне зняття валютних обмежень у країнах Європейського Економічного Співтовариства. Паралельно проводилася політика зближення держав Європи не тільки у валютній сфері, а й в області митних відносин, ввіз, руху робочої сили усередині Співтовариства. Тим не менш, Маастрихтський Договір послужив відправною точкою, на яку посилаються всі автори публікацій, присвячених створенню єдиної європейської валюти.
січня 1994 у Франкфурті-на-Майні створений Європейський Валютний Інститут, метою якого з'явилося підготовка створення Європейської системи центральних банків. Ця подія ознаменувала початок другого етапу плану Європейського економічного і валютного союзу.
Основні задачі ЄВІ можна визначити наступним чином:
. посилення рівня кооперації національних центральних банків і координації проведеної узгодженої грошової політики;
. здійснення необхідних підготовчих заходів для проведення єдиної грошової політики шляхом створення Європейської системи центральних банків і введення загальноєвропейської валюти євро на третьому етапі плану ЕЕВС.
У Статуті Європейської системи центральних банків та Європейського Валютного Інституту міститься положення про те, що Європейський Валютний Інститут відповідає також за проведення наступних заходів:
- розробка основних правил і стандартів бухгалтерського обліку з метою складання консолідованої звітності Європейської системи центральних банків як для внутрішніх, так і для зовнішніх користувачів;
- підготовка теоретичних основ побудови ЄСЦБ та організація комунікаційної системи для створення умов щодо виконання покладених на неї функцій;
- визначення можливих сфер впливу і компетенції ЄСЦБ для забезпечення стабільності кредитних установ та фінансової системи в цілому.
Більше того, Європейський Валютний Інститут з'явився розробником механізму переходу до третьої ступеня плану Європейського економічного і валютного союзу і представив сценарій введення євро до 2002р. Він же здійснював постійну роботу з урядами держав на предмет виконання «критеріїв конвергенції» для приєднання до ЕЕВС.
Але основним рішенням було визначення статусу майбутньої валюти: учасники вирішили, що це буде не паралельна наднаціональна грошова одиниця, а самостійна і єдина валюта низки країн ЄЕС.
Прикінцевими кроками на шляху до утворення Європейської системи центральних банків стали:
- прийняття в 1997 році «Пакту стабільності і зростання», визначальному бюджетну дисципліну країн - учасників ЕЕВС (доповнення до «Пакту» були представлені в травні 1998р. в «Декларації Ради Європи»);
- Означення 2 травня 1998р. складу держав-учасниць ЕЕВС, що вводять з 1 січня 1999р. нову загальноєвропейську валюту.
Як нам вже відомо, в їх число увійшло 11 з 15 держав Європейського Економічного Співтовариства: Австрія, Бельгія, Німеччина, Нідерланди, Іспанія, Ірландія, Італія, Люксембург, Португалія, Фінляндія, Франція. Великобританія, Данія та Швеція зайняли вичікувальну позицію. Економічне становище Греції на той момент не відповідало представленими критеріями до введення валюти.
Третій, завершальний, етап створення Європейського економічного і валютного союзу розпочався з 1 січня 1999р. в умовах функціонування Європейської системи центральних банків та Європейського центрального банку. Першим Президентом ЄЦБ став голландець В. Дуйзенберг, який з 1997 року очолював Європейський Валютний Інститут.
1.3 Етапи введення єдиної європейської валюти
Поява євро стало однією з найважливіших подій у світовій економіці в кінці століття. Перехід до єдиної валютної політики і заміна національних грошових знаків на єдину європейську валюту переслідують економічні, соціальні та політичні цілі. Логічним продовженням діяльності ЕЕВС стане перетворення території Європейського Економічного Співтовариства в єдиний економічний простір, в межах якого країни-у...