необхідний період часу.  
 2. Перетворення типових форм бухгалтерської звітності в аналітичну форму. p> 3. Характеристика структури звіту (вертикальний аналіз) і зміни показників (горизонтальний аналіз). 
  4. Розрахунки й угруповання показників по основних напрямках аналізу. p> 5. Виявлення і зміна груп показників за досліджуваний період. p> 6. Встановлення взаємозв'язків між основними досліджуваними показниками й інтерпретація результатів. 
  7. Підготовка висновку про фінансово-економічний стан підприємства. p> Структура аналізу фінансово-економічного стану підприємства складається з оцінки п'яти основних блок-параметрів: 
  1. Складу і структури балансу. p> 2. Фінансової стійкості підприємства. p> 3. Ліквідності і платоспроможності підприємства. p> 4. Рентабельності. p> 5. Ділової активності. p> Ці блоки являють собою структуру аналізу, на підставі якого проведені розрахунки й угруповання показників, що дають найбільш точну та об'єктивну картину поточного економічного стану підприємства. 
      2. Аналіз фінансово-економічного стану підприємства  
   2.1 Структура і динаміка бухгалтерського балансу  
   Аналіз фінансово-економічного стану підприємства розпочато був з вивчення бухгалтерського балансу, його структури, складу і динаміки. 
  - ознайомлення з майновим станом підприємства; 
  - визначена спроможність підприємства: чи зуміє організація виконати свої зобов'язання перед третіми особами - кредиторами, покупцями та ін 
  - визначено кінцевий фінансовий результат роботи підприємства та ін 
  Будова бухгалтерського балансу таке, що основні частини балансу (актив і пасив) та їх статті згруповані певним чином. Це необхідно для виконання аналітичних досліджень і оцінки структури активу і пасиву. 
   2.1.1 Актив балансу  
  Під активами розуміють майно (ресурси підприємства), у яке інвестовані гроші. Статті активу розташовують у залежності від ступеня ліквідності (рухливості) майна, тобто від того, наскільки швидко даний вид активу може придбати грошову форму. Розділи активу балансу також будуються в порядку зростання ліквідності. p> 1. Необоротні активи (іммобілізовані засоби): 
  Нематеріальні активи (ліцензії, торгові марки та інші цінні, але не упредметнені активи, контрольовані підприємством); 
  Основні кошти (майно, будівлі, обладнання, земля, тобто матеріальні активи з відносно довгим терміном корисної служби); 
  Капіталовкладення (Незавершене будівництво, довгострокові фінансові вкладення та ін.) p> 2. Оборотні активи (мобільні засоби): 
  Запаси товарно-матеріальних цінностей і витрати (сукупність статей, які характеризують майно: 
  а) що зберігається для реалізації; 
				
				
				
				
			  б) що знаходиться в процесі виробництва для реалізації; 
  в) постійно витрачаються на виробництво продукції); 
  Дебіторська заборгованість; 
  Короткострокові фінансові вкладення (капіталовкладення в цінні папери, інвестиції тощо); 
  Грошові кошти. 
  Оборотні активи більш ліквідні, ніж необоротні. Це обумовлено тим, що необоротні активи представляють ту частину майна підприємства, яка не призначена для продажу, а постійно використовується виробництва, зберігання і транспортування продукції. Оборотні активи беруть участь у постійному циклі перетворення їх в грошові кошти. Оборотні активи також можна розділити за ступенем ліквідності: найбільш ліквідні оборотні активи - кошти, цінні папери, далі за ступенем спадної ліквідності слідують дебіторська заборгованість, запаси і витрати. 
   2.1.2 Пасив балансу  
  Пасив бухгалтерського балансу відображає джерела фінансування засобів підприємства, згруповані на певну дату по їхній приналежності й призначенню. Пасив показує: 
  - величину коштів (капіталу), вкладених у господарську діяльність підприємства; 
  - ступінь участі у створенні майна організації. 
  Пасив - Це зобов'язання за отримані цінності або вимоги на отримані підприємством ресурси (активи). 
  1. Юридичні приналежності: 
  Власна капітал (зобов'язання перед власниками підприємства); 
  Позиковий капітал (зобов'язання перед третіми особами - кредиторами, банками тощо). 
  2. Терміновості повернення зобов'язань: 
  Засоби тривалого користування; 
  Засоби короткострокового користування. 
  Зобов'язання перед власниками становлять практично постійну частину пасиву балансу, що не підлягає погашенню під час діяльності організації. Зобов'язання перед третіми особами мають різні строки повернення: менш одного року - короткострокові, більше одного року - довгострокові. 
  Один з важливих аспектів аналізу структури балансу - це визначення взаємозв'язків між активом і пасивом, тому що в процесі виробничої діяльності йде постійна трансформація окремих елементів активу й пасиву балансу. 
  Кожна гру...