Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Склад та продукція фітопланктону р. Случ Житомирської області

Реферат Склад та продукція фітопланктону р. Случ Житомирської області





ах фітопланктон характерізувався Дещо багатшім видів складом - 30 таксонів з 6 відділів: сіньозелені, дінофітові, жовто-зелені, евгленові - по 1 виду, зелені - 22, та діатомові - 4 види. Біомаса - 3,23 мг/дм 3. Домінувалі за цімі Показники зелені. [18]

поправоч всі згадані роботи, на сегодня в літературі відсутні фундаментальні узагальнення относительно фітопланктону річки Случ. Чи не знайдені задовільні Відомості относительно таксономічного, екологічного та інформаційного різноманіття водоростей, частоти трапляння відів, а такоже просторово-часової динаміки ціх показніків для даної річки. Таксономічні зведення планктону водоростей річки Случ необхідні для Збереження існуючої альгофлори, Виявлення рідкісніх, знікаючіх відів та відів, что потребують охорони, а такоже таксонів, что є потенційнімі про єктами біотехнології. Саме тому дослідження таксономічного складу фітопланктону р. Случ, на сегодня є актуальними.


Розділ 2. Матеріали та методи ДОСЛІДЖЕНЬ


2.1 Про єкт ДОСЛІДЖЕНЬ


Рис.2.1. Річка Случ


Річка Случ (дів. рис 2.1) бере свой качан Із Невелички озера, что живитися підземнімі водами Із розміщеного в балці 1 км західніше с. Червоній Случ Хмельницької області на вісоті 320 м над рівнем моря. Впадає Случ в Річку Горинь Із правого берега на 105 км від ее гирла в с. Лятянськ Рівненської області на вісоті 139 м над рівнем моря. При впаданні річка розділяється на два рівніх рукави, шкірні Довжина около 50 км.

Довжина річки 451 км, площа водозбору 13800 м 3, загальне Падіння 181м, середній ухилу водної поверхні 0,4%.

Басейни р. Случ розташованій у двох геоморфологічних областях: верхня и середня части знаходяться на Волино-Подільській вісочіні и ее відрогах (так званні Волинське Полісся), нижня - займає часть Великої рівніні Полісся (Пріп'ятське Полісся).

Басейни вітягнутій з півдня на Північ. Верхня частина басейну представляет собою підняту рівніну, розчленовану врізанімі (50 - 100 м) річковімі долинами и Рясному яружно-Балкове МЕРЕЖА. Коефіцієнт густоти річкової сітки, з урахуванням річок Довжина менше 10 км, складає 1,25 км/км 2.

Для середньої части характерних горбісто-гривистий рельєф.

Нижня частина басейну відрізняється низині плоским рельєфом з окремим гривами, рідкімі улоговінамі стоку и блюдцеподібнім мікрорельєфом.

ґрунти у верхній части басейну пілуваті, легко- и средньосугліністі, сірі лісові опідзолені, місцямі чорноземні; у середній и Нижній Частинами его переважають піщані и супіщані дерново-підзолісті ґрунти, на заболочених ділянках зустрічаються вілужені чорноземі и лучно-болотні ґрунти.

Ліси в басейні займають площу около 2 450 км 2, в основном змішані; зберегліся, Головним чином, у середній и Нижній Частинами басейну.

У верхній части значні простори розорані и зайняті посівамі сільськогосподарських культур; зрідка зустрічаються невелічкі ділянки, покріті широколистяними лісамі, Які складають Дуб и Граб.

Долина у верхній и середній течії, де ріка прорізає крісталічній масив, звівіста, основном V-подібна, завширшки 0,2 - 0,8 км, и только на ОКРЕМЕ ділянках розшіряється до 1,5 - 2 , 5 км. Схили основном круті и очень круті, іноді стрімкі, висота від 20-40 до 60 м, місцямі оположуються и зніжуються до 10 - 15 м.

Схили розсічені чисельність, нерідко заболочені, долинами струмків, ярами и балками; здебільшого задерновані, місцямі залісені. Складені Із суглінків, гранітів и вапняків, что оголяються в багатьох місцях біля підніжжя схілів; тут же є виходи ґрунтових вод.

У Нижній течії долина широка (1,5 - 5 км), ящікоподібної и трапецієподібної форми. Схили піщані, Слабко розсічені неглібокімі ярами І, Частіше, помірно круті, рідше положісті, висота 5 - 15 м. Правий Схили здебільшого залісеній, зрідка задернованій; У населення пунктів розораній, місцямі покрить лісом и Чагарнику.

Заплава двостороння, чергується по берегах, на ОКРЕМЕ ділянках відсутня. Переважно вона суха, лучна, подекуді покрита Вербова Чагарнику, а в нізіні - лісом; Склади піщанімі и піщано-глинистої ґрунтами.

Русло річки звівісте, місцямі сильно звівісте, основном нерозгалужене.

Плеса и перекотиполе безупинності чергуються. Переважаюча ширина ріки на плесах 20 - 50 м, на перекатах - 5 - 30 м. Глибина на плесах біля 1,0 - 4,0 м, найбільша 9,0 м (вище с. Н. Миропіль); на перекатах складає 0,2 - 1,0 м.

Бережи річки круті и стрімкі, здебільшого вісота 2 - 3 м, іноді до 4 м, Частіше задерновані, рідше покріті Вербова Чагарнику. У верхній и середній течії смород...


Назад | сторінка 3 з 19 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Біотопічній Розподіл, ЧИСЕЛЬНІСТЬ та біологія розмноження риб р. Случ
  • Реферат на тему: Екологічний стан басейну річки Дніпро в межах Смоленської області
  • Реферат на тему: Екологічний стан басейну річки Західна Двіна в межах Смоленської області
  • Реферат на тему: Характеристика річки Ветлуга і її басейну
  • Реферат на тему: Оцінка стану екологічної системи басейну Річки Інгул