Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Склад та продукція фітопланктону р. Случ Житомирської області

Реферат Склад та продукція фітопланктону р. Случ Житомирської області





у основном гліністі и піщано-гліністі, місцямі скелясті, оголені, что зліваються зі схилами долини.

У Нижній течії річки бережи складені піщанімі фунтами, розміваються, Слабко задерновані або покріті рідкім Чагарнику.

У смт. Баранівка (гирло р. Хомори), а такоже у м. Новоград-Волинський и у м. Сарни спостерігається забруднення стічнімі водами промислових підприємств. Вікорістовується річка як джерело гідроенергії, для водопостачання ЗАЛІЗНИЧНИХ станцій и промислових підприємств. Гідрологічні пости біля СІЛ Великої Клітні (з +1954 р.), Громади (з тисяча дев'ятсот двадцять п'ять р.), М. Сарни (з 1 923 р.). СТІК Случі зарегульваній Водосховище та чисельності ставками (около 220), основні призначення якіх - водопостачання та рибництво.

Основні притоки річки Случ: Покора, Тня, Попівка, Бобер, гарячому, Тусталь (праві), Ікопоть, Деревичка, Хомора, Смілка, Церем, Корчик, Стави, Серегівка, Язвинка, Михайлівка (ліві). Живлення мішане, з переважанням снігового (на весну пріпадає понад 60% річного стоку). Замерзає в грудні, скресає в березні. Судноплавних на 290 км.

Міста та селища міського типу на Случі: Старокостянтинів, Любар, Миропіль, Першотравенськ, Баранівка, Рогачів, Новоград-Волинський, Сарни.

Бережи річки Случ та ее приплив (Тня, Бобер, Ікопоть, Хомора, Корчик та ін.) здавна вкріті цікавімі природніми, історічнімі, та архітектурнімі пам ятками. Серед них замок-фортеця князів Острозьких в Старокостянтинові, шикарний садибно маєток у Самчиках, руїни замків-фортець на високих скелях у Новоград-Волинському, Корці та Губкові. [9].

Привабливий атракцію справляються природні пам ятки створені самою річкою. Більшу часть свого шляху до Горіні води Случі вели запекли боротьбу з Цупки, здавай б вічнімі, крісталічнімі породами Українського щита. Завдяк цьом Протистояння у верхніх и Середніх течіях річки з явилася V-подібна (у Середньому півкілометрова завширшки) долина з безліччю Мальовнича куточків. У Старому Острополі на Хмельніччіні річка впоралася з потужном виходом крісталічніх порід, Складення гранітамі и магматити Житомирського комплексу (что утворена 2 млрд. Років тому), Мальовнича розкідавші їх голили по берегах и річіщу. Подібні протерозойські породи в якості будматеріалів вікорістовувала Случ у м. Новоград-Волинський на Житомирщині, вірізуючі и шліфуючі стрімкі гранітні скелі, та на Рівненщіні створюючі фантастично Мальовнича Надслучанську Швейцарію з соколиного СКЕЛА. [26]

Питання про походження назви Случ залишково НЕ віріш?? ні. Річ у тому, что Прип ять має кілька приплив, в основном з лівого берега, Які носячи таку Назв. Через це в Последний годину з явилася гіпотеза про балтійське походження назви річки Случ. Альо більшість учених схіляється до думки, что річці дали Назву слів яни. Ее пов язують зі старосл янських словом СЛУК raquo ;, что означало кривий raquo ;, або зі словом Слут raquo ;, Пожалуйста так само, як и слав-, слів-, означало ТЕКТ raquo ;. [27].


2.2 Методи ДОСЛІДЖЕНЬ


Матеріалом даної роботи слугувалі альгологічні проби фітопланктону, Зібрані течение 2009-2011 року (весна - весна) на 3 стаціонарних станціях для визначення его структурно-функціональніх характеристик. За період ДОСЛІДЖЕНЬ Було відібрано и оброблена 66 альгологічніх проб. Зібраній материал вівчався у фіксованому (40% -й розчин формаліну) стані. Для обліку чісельності водоростей застосовувалі камеру Нажотта про ємом 0,5 см 3 та світловій мікроскоп ОМО АУ - 12 [23].

У залежності від кількості організмів, прораховувалі усі доріжкі, или часть доріжок. Обов язково робілі повторні Підрахунки НЕ менше, чем трьох крапель однієї проби. Визначення систематичного (видового) складу водоростей проводили согласно загальновідоміх правил за традіційнімі в альгології вітчізнянімі візначнікамі та іноземними посібнікамі з урахуванням останніх флористичних Зведення [22].

Для кількісного АНАЛІЗУ проводили розрахунок чісельності клітін на 1 дм 3 в млн. клітін за формулою:


, де


N - Кількість водоростей в 1 дм 3 води досліджуваної водойми; - коефіцієнт, что показує у скільки разів про єм використаної камери менше 1 см 3; - Кількість клітін водоростей, визначених на проглянуть доріжках лічільної камери;

А - Кількість доріжок лічільної камери;

а - Кількість доріжок, де віконувався підрахунок водоростей; - початковий про єм відібраної проби (см 3); - про єм концентрованої проби (см 3) [23].

Біомасу фітопланктону визначавши лічільно-об ємним методом, согласно которого біомасу шкірного увазі віраховувалі множения его чісельності в Кожній конкретній пробі на про єм Клітини (г/м ...


Назад | сторінка 4 з 19 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Походження назви річки Кама
  • Реферат на тему: Біотопічній Розподіл, ЧИСЕЛЬНІСТЬ та біологія розмноження риб р. Случ
  • Реферат на тему: Вивчення видового складу, кількісних характеристик і біомаси грунтових безх ...
  • Реферат на тему: Дослідження якості води в басейні Річки Стир
  • Реферат на тему: Визначення чісельності та складу населення Міколаївської області