имі роботи з урахуванням видів нагружений для кілець підшипника кочення шостого класу точності вибираємо для зовнішнього кільця з корпусом посадку Г?125 і для внутрішнього кільця з валом - посадку Г?70. ГОСТ 25347-82 і ГОСТ 520-89 визначаємо граничні відхилення для вала, отвору корпусу, для кілець підшипника і будуємо на А4 схеми полів допусків для обраних посадок.
Характеристики посадки для внутрішнього кільця з валом:
Nmax = dmax - Dmin = 70,021 - 69,988 = 0,033;
Nmin = dmin - Dmax = 70,002 - 70,0 = 0,002;
Nm = (Nmax + Nmin)/2 = (0,033 + 0,002)/2 = 0,0175;
TN = Nmax - Nmin = 0,033 - 0,002 = 0,031. br/>
Характеристики посадки для зовнішнього кільця з отвором корпусу:
Smax = Dmax - dmin = 125,063 - 124,989 = 0,074;
Smin = Dmin - dmax = 125 - 125 = 0;
або Nmax = 0
Sm = (Smax + Smin)/2 = (0,074 + 0)/2 = 0,037;
TS = Smax + Nmax = 0,074 + 0 = 0,074;
Виконаємо на А4 ескіз підшипника, валу і отвори корпусу. Проставимо розміри. br/>
Завдання 5
За ГОСТ 1139-80 в Відповідно до вихідних даних вибираємо розмір b і посадки.
Отримуємо умовне позначення з'єднання:
b-10х102х112 х16
Умовне позначення шліцьового валу: b-10х102x112a11x16f8.
Умовне позначення шліцьового отвори: b-10х102x112Н12x16D9.
За ГОСТ 25347-82 визначимо граничні відхилення: отвір 112Н12 (+0,35); вал 112а11 (); ширина западин отвори 16D9 (); ширина зубів валу 16f8 ().
Виконаємо на форматі А4 ескіз з'єднання і деталей, проставимо розміри, побудуємо СПД.
Шліцьові з'єднання контролюють комплексними калібрами, при цьому поелементний контроль здійснюють непрохідними калібрами або вимірювальними приладами.
У спірних випадках контроль комплексним калібром є головним.
При використанні комплексних калібрів отвір вважають придатним, якщо комплексний калібр-пробка минає, а діаметри і ширина паза не виходять за встановлені верхні межі; вал вважають придатним, якщо комплексний калібр-кільце проходить, а діаметри і товщина зуба не виходять за встановлені нижні межі.
У зв'язку з цим в якості засобів контролю виберемо комплексні калібри. br/>
Завдання 6
Розрахуємо розмірну ланцюг методом повної взаємозамінності.
За ГОСТ 25346-82 визначаємо значення одиниць допуску для ланок.
Визначимо середнє число одиниць допуску:
Отримане значення розташовується між 9 (а = 40) і 10 (а = 64) квалітет.
Розмір А4 приймаємо за увязочная.
Розмір А1 виконуємо по 10 квалітету, а А2 і А3 по 9 квалітету.
Допуск увязочная ланки А4:
ТА4 = 350 - (140 +74 +87) = 49 мкм. p> Граничні відхилення увязочная ланки визначаємо за формулами:
,
А4max = A1max + A2max-A3min-A0min = 105 +75-90-3,65 = 86,35 мм
О”S4 = А4max - А4 = 86,35-86 = 0,35 мм
А4min = A1min + A2min-A3max-A0max = 104,86 + 74,926-90,087-4 = 85,699 мм
О”J4 = А4min - А4 = 85,699-86 = -0,301 мм
Отже, увязочная ланка:
Розрахуємо розмірну ланцюг імовірнісним методом.
Задамося відсотком ризику р = 1%. Тоді з [3]: t = 2,57. p> Визначимо середнє число одиниць допуску:
О”Ji
А04 - 3500-0, 35 -
А11052 ,2101400-0, 14h10
А2751 ,99740-0, 074h9
А3902, 2987 +0,0870 Н9
А4862 ,2-49 +0,35 +0,301 -
Отримане значення розташовується між 10 (а = 64) і 11 (а = 100) квалітет.
Розмір А4 приймаємо за увязочная.
Розмір А1 виконуємо по 10 квалітету, а А2 і А3 по 11 квалітету. Допуски розмірів призначаємо В«в тілоВ». p> Отримана величина допуску знаходиться між 11 і 12 квалітетами.
Середнє відхилення увязочная ланки:
О”с4 = О”с1 + О”с2 - О”с0 - О”с3 = 0,070 +0,095-0,175-0,110 = -0,12 мм
Тоді:
О”S4 = О”с4 + = -0,12 + = 0,005 мм
О”J4 = О”с4 - = -0,12 - = -0,245 Мм
Отже, увязочная ланка:
О”Siсреднее
О”cніжнее
О”Ji
А04 - 3500-0 ,175-0, 35 -
А11052 ,2101400-0 ,070-0, 14h10
А2751 ,9111900-0 ,095-0, 190h11
А3902, 211220 +0,220 +0,1100 Н11
А4862 ,2-250 +0,005-0,120-0,245 -
Розрахунок імовірнісним методом дозволяє значно розширити допуски складових ланок по порівнянні з методом повної взаємозамінності. Це здешевлює виробництво. p> Завдання 7
Стандартизація здійснюється на різних рівнях.
Рівень стандартизації розрізняється залежно від того, учасники якого географічного, економічного, політичного регіону світу беруть стандарт.
Регіональна стандартизація - діяльність, відкрита тільки для відповідних органів держав одного географічного, політичного або економічного регіону світу.
Регіональна стандартизація здійснюється фахівцями країн, представлених у відповідних регіональних організаціях.