Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Зовнішня політика радянської держави напередодні війни

Реферат Зовнішня політика радянської держави напередодні війни





ify"> Великі, принципові питання в Наркоматі оборони розглядалися на Головному військовій раді Червоної Армії. Особливо важливі питання зазвичай доповідалися і вирішувалися в присутності І.В. Сталіна та інших членів Політбюро ЦК ВКП (б).

Рішенням ЦК партії і Радянського уряду від 8 березня 1941р було уточнено розподіл обов'язків в Наркоматі оборони СРСР. Керівництво Червоною Армією здійснювалося наркомом оборони через Генеральний штаб, його заступників та систему головних і центральних управлінь.

Ось як напередодні війни виглядали наші збройні сили:

Військово-Повітряні Сили

Партія і уряд розвитку радянської авіації завжди приділяли дуже велику увагу. У 1939р Комітет оборони прийняв постанову про будівництво дев'яти нових літакобудівних заводів і семи авіамоторних, на наступний рік ще сім заводів, вже з інших галузей народного господарства, перебудовуються на випуск авіаційної продукції, підприємства оснащуються першокласним обладнанням. Авіапромисловість до кінця 1940р зросла в порівнянні з 1939р більш ніж на 70%. Паралельно будувалися нові авіамоторні підприємства і заводи авіапріборов на майданчиках підприємств, переданих авіапромисловості з інших галузей народного господарства.

Однак промисловість все ж не встигала за вимогами часу. У кількісному відношенні напередодні війни в авіації переважали машини старих конструкцій. Приблизно 75-80% загального числа машин за своїми льотно-технічними даними поступалися однотипним літакам фашистської Німеччини. Матеріальна частина нових літаків тільки освоювалася, сучасної авіаційною технікою ми встигли переозброїти не більше 21% авіаційних частин. Число авіаційних з'єднань різко зросла. Вищим тактичним з'єднанням винищувальної, штурмової і бомбардувальної авіації стає дивізія, переважно змішана, що складалася з чотирьох-п'яти полків. Кожен полк включав чотири-п'ять ескадрилій. Така система організації Військово-Повітряних Сил дозволяла забезпечити кращу взаємодію в бою різних родів авіації і самої авіації з сухопутними силами.

Наприкінці 1940р нарком оборони, Генеральний штаб разом зі штабом ВПС розробили і внесли в ЦК ВКП (б) пропозиції щодо реорганізації та переозброєння Військово-Повітряних Сил. Ці пропозиції були швидко розглянуті і затверджені.

Постановою Про реорганізацію авіаційних сил Червоної Армії передбачалося формування нових частин (106 авіаполків), розширення і зміцнення військово-навчальних закладів ВПС, переозброєння бойових з'єднань новими зразками літаків. До кінця травня 1941р вдалося сформувати і майже повністю укомплектувати 19 полків. Сам характер можливих бойових операцій визначив необхідність значного збільшення повітряно-десантних військ. У квітні 1941р починається формування п'яти повітряно-десантних корпусів. К 1 червня їх вдалося укомплектувати особовим складом, але бойової техніки не вистачило. Тому на початку війни завдання авіадесантних військ могли виконувати тільки старі авіадесантної бригади, об'єднані в нові корпуси, а більшість особового складу нових сполук використовувалося як стрілецькі війська.

У лютому 1941р ЦК ВКП (б) і РНК СРСР затвердили додатковий план будівництва аеродромів. Передбачалося створити в західних районах 190 нових аеродромів. До початку війни аеродромні роботи були в повному розпалі, проте переважна більшість їх не було закінчено. Війна застала наші військово-повітряні сили в стадії широкої реорганізації, переходу на нову матеріальну частину і перенавчання льотно-технічного складу. До польотів у справді складних умовах встигли підготуватися лише окремі з'єднання, а до нічних польотів - не більше 15% льотного складу. Командування ВПС, приділивши велику увагу переучування льотного складу на нову матеріальну частину, дещо послабило увагу до підтримання бойової готовності на старій матеріальної частини. Буквально через рік-півтора наша авіація могла постати в зовсім оновленому, потужному бойовому вигляді.

Військово-Морський Флот

У передвоєнні роки темпи оснащення Військово-Морського Флоту постійно наростали. Тільки за 11 місяців 1940р було спущено на воду 100 міноносців, підводних човнів, тральщиків, торпедних катерів, вирізнялися високими бойовими якостями. Близько 270 кораблів всіх класів будувалося в самому кінці 1940р. Створювалися нові військово-морські бази, додатково освоювалися райони на Балтійському, Північному і Чорному морях. На всіх флотах ескадри значно зміцнюються новими кораблями, формуються нові з'єднання ескадрених міноносців, торпедних катерів. Військово-Морський Флот напередодні війни розташовував добре підготовленими підводними і легкими надводними силами, здатними успішно вирішувати бойові завдання.

Всього напередодні війни в строю флоту було ...


Назад | сторінка 3 з 12 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Розвиток авіації військово-морського флоту в післявоєнний період
  • Реферат на тему: Збройні Сили та військово-промисловий комплекс СРСР в 60-80-і роки
  • Реферат на тему: Військово-повітряні сили
  • Реферат на тему: Військово-морський флот Російської Федерації
  • Реферат на тему: Вплив військово-політічніх процесів ПЕРІОДУ Першої Світової Війни на україн ...