політизацію, радикалізацію і мобілізацію мусульман Середнього та Близького Сходу, Азії (територіальне співтовариство), а також угруповання мусульманських мігрантів Європи, Північної Америки, Австралії. Будучи терористичною групою з мережевою організаційною структурою, аль Каїда являє собою новий тип загрози міжнародній безпеці. Політичний аналіз сучасних міжнародних терористичних організацій проводиться в рамках інституціоналізму, який служить основою для інтегрування глобалістського, регіоналістські і інших підходів до дослідження проблеми. Інституційна складова знаходить вираз у акценті на визначенні стратегічних цілей і тактики терористичних груп, що засноване на розгляді міжнародних терористичних організацій в якості раціональних акторів. Глобалістська компонента знаходить вираз у дослідженні такого аспекту, як характеристика глобальної мережевої структури даних організацій. Регіоналізм виражений в конкретизації регіональних сфер впливу глобальної мережі таких міжнародних терористичних організацій, як аль Каїда.
ВИСНОВОК
Тероризм перетворився на вельми прибутковий бізнес глобального масштабу з розвиненим ринком праці (найманці та інші) і застосування капіталу (поставки зброї, наркоторгівля та ін.). Доведено, що саме через зони активної діяльності терористичних угруповань на світові ринки йде основний потік наркотиків і наркомісткої сировини, а це - багато мільярдів доларів. Більше десятої частини всього світового експорту озброєнь припадає на сіру і чорну зони цієї сфери. Немає необхідності роз'яснювати, куди потрапляє ця зброя, в чиї руки і для яких цілей. Тероризм сьогодні став найнебезпечнішим глобальним явищем, дестабілізуючим безпеку багатьох країн і цілих регіонів, що перешкоджає нормальному розвитку міжнародних відносин. Зростає рівень фінансових можливостей і технічної оснащеності терористичних угруповань.
В умовах наростаючої глобалізації, стирає кордони між державами для фінансових та інформаційних потоків, для міграції населення, все більш проявляється транснаціональний характер діяльності терористів. Багато в чому така ситуація пояснюється тим, що світова спільнота після закінчення холодної війни так і не змогло поки виробити надійних механізмів спільного протидії тероризму. У сучасних умовах відсіч тероризму немислимий без втілення в життя принципу міжнародного співробітництва в боротьбі з цим явищем і, насамперед, забезпечення невідворотності відповідальності за скоєне. Епіцентр терористичної активності протягом ряду років зміщується від країн латинської Америки до Японії, ФРН, Туреччини, Іспанії, Італії, США, Англії.
Основні напрямки співпраці по боротьбі з тероризмом на державному рівні визначилися саме в ході цих міжнародних форумів. Зусилля юристів-міжнародників були спрямовані на розробку та узгодження документів, що регулюють такі аспекти проблеми тероризму, як-загальні принципи боротьби з тероризмом і зміст деяких термінів, які використовуються в офіційних документах, що регулюють взаємодію країн у рамках цього роду міжнародної активності-специфіка боротьби з тероризмом на повітряному транспорті-боротьба з міжнародним тероризмом на вищому міжнародному рівні-конвенційний механізм боротьби з міжнародним тероризмом-міжнародне співробітництво по боротьбі з конкретними терористичними акціями і врегулюванню відносин, що виникли в результаті їх здійснення.
Міжнародна спільнота дійшла до думки про необхідність на додаток до вже наявних міжнародних інструментів ООН і з метою створення єдиної правової основи для міжнародного співробітництва в боротьбі з тероризмом виробити Всеосяжну конвенцію по боротьбі з міжнародним тероризмом. Відповідна ініціатива була висунута в 1996 р Індією на 51-му засіданні Генеральної Асамблеї ООН. Резолюцією 53/108 Заходи по знищенню міжнародного тероризму raquo ;, прийнятої на 53-й сесії Генеральної Асамблеї ООН в 1998 р, було дано мандат на пріоритетну вироблення проекту подібної конвенції, поряд з триваючою роботою над Конвенціями проти ядерного тероризму (ініціатива розробки якої належить Росії) і фінансування терористичної діяльності (остання була відкрита до підписання 10.01.2000г.)
У сучасному світі проблематика ісламського тероризму міцно увійшла не тільки в дискурс експертів-террологов, конфліктологів-міжнародників, а й в ужиток політиків, журналістів, громадських і релігійних діячів. Ісламський терор близькосхідних терористичних організацій став невід'ємною частиною загальної проблеми безпеки - міжнародної, національної, особистісної. Хотілося б відзначити, що сучасний ісламістський тероризм - це переважаюча різновид явища тероризму в сучасному світі. Релігійно вмотивованим тероризму притаманні такі характеристики як чорно-біле бачення світу, керівництво «божественним» зазначенням понад, абсолютне ігнорування існуючих світських цінностей, законів і ...