майно, передане власником за договором.
Закон забороняє витребувати у добросовісного набувача гроші та цінні папери на пред'явника.
Недобросовісний власник зобов'язаний повернути власнику крім самої речі всі доходи, які він здобув за весь час володіння річчю; сумлінну - тільки отримані з моменту, коли він дізнався про незаконність свого володіння. Витрати на утримання майна повинні бути компенсовані власником власникові - як добросовісному, так і недобросовісному.
В
Поняття і способи захисту права власності
В
Захист права власності здійснюється з використанням як загальних способів і засобів захисту цивільних прав, так і спеціальних. Цивільні позови, які застосовуються для захисту права власності, поділяються на два види: зобов'язально-правові та речове-правові.
До зобов'язально-правовим методам ставляться:
позови про відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням договорів;
позови про відшкодування заподіяної шкоди;
позови про повернення речей, переданих за договором;
позови про повернення безпідставно придбаного або збереження майна.
До речове-правовим способам відносяться:
позови про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)
позови про усунення порушень права власності, не пов'язаних з позбавленням володіння (негаторний позов)
Виділяють також інші способи, наприклад захист прав власника у разі прийняття акта законодавства, що припиняє право власності.
В
Укладення договору. Оферта. Акцепт
В
Існує загальний порядок укладення договору, для якого характерні дві стадії:
пропозиція (оферта);
прийняття цієї пропозиції (акцепт)
Оферта повинна володіти такими ознаками:
бути досить визначеною і виражати намір оферента укласти договір;
містити істотні умови договору;
бути адресована одній або кільком конкретним особам.
Публічна оферта - містить всі істотні умови договору пропозицію, з якого вбачається воля особи, що робить пропозицію, укласти договір на зазначених у пропозиції умовах з кожним, хто відгукнеться.
Оферта пов'язує оферента з моменту її надходження адресату.
Під акцептом розуміється згода особи прийняти адресований йому пропозицію. Акцепт має бути повним і беззастережним. Вчинення особою, яка одержала оферту, у термін, встановлений для її акцепту, дій по виконанню зазначених у ній умов договору (відвантаження товару, сплата грошей і т. д.) вважається акцептом, якщо інше не передбачено законодавством або не зазначено в оферті. Акцептант пов'язаний своєю згодою з моменту отримання акцепту оферентом.
Окремі правила регламентують укладання договору в обов'язковому порядку і на торгах.
В
Зміст договору
В
Договір вважається укладеним, якщо сторонами в необхідній законом формі досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Зміст договору - це система умов, на яких він укладений. У цивільному праві умови договору поділяють на: суттєві; звичайні; випадкові. Істотними визнаються:
умови про предмет договору;
умови, які названі в законодавстві як істотні, необхідні або обов'язкові для договорів даного виду;
умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.
Звичайні умови передбачені відповідними нормативними актами і автоматично вступають в дію в момент укладання договору.
Умови, які не передбачені законодавством і відсутність яких не має значення для визнання договору укладеним, вважаються випадковими.
Умови договору визначаються на розсуд сторін з урахуванням норм чинного законодавства.
Форма договору підпорядковується загальним правилам про форму угод, різновидом яких є договір, а також спеціальними пра...