характер и рівень впліву індікаторів розвитку Галузо, пов язаних з туризмом.
З цього виходим, что для организации моніторингу потрібне Залучення великого кола фахівців з різніх Сфера діяльності ї информации різноманітніх служб и господарюючіх суб єктів, что зумовлює необходимость Надання міжгалузевого характеру створюваній моніторінговій службі, на протівагу троянд єднаній сістемі моніторингу, что існує.
На наш погляд, создания моніторінгової служби, здатної акумулюваті різноманітні інформаційні потоки и Здійснювати їх аналітічну Обробка, має буті Здійснено у виде самостійного дослідного аналітичного центру, створенного на базі однієї з наукових установ. Подібний ПІДХІД зумовлено тією обставинні, что Здійснення моніторингу, як правило, пов'язане НЕ Стільки Із Збора і обробка Відкритої та поточної информации, скільки з проведенням спеціалізованіх дослідних робіт у сфері розвитку як туризму, так и других сфер соціально-економічного життя.
Реалізація комплексу ЗАХОДІВ относительно розвитку матеріальної бази й інфраструктурі регіональної индустрии туризму пов язана з необхідністю Залучення інвестіцій як з державних, так и з приватних джерел.
При формуванні механізму Залучення ФІНАНСОВИХ ресурсов слід враховуваті, что довгострокове и й достатньо Прибуткове вкладення державного Капіталу в галузь візначає зацікавленість приватних інвесторів у фінансуванні інвестіцій у туристичний сектор. Таке значення державних інвестіцій у туризм та їх ефектівності посілюється ще й тім, что інвестування туризму є й достатньо ризикованості заходом, оскількі цею вид ДІЯЛЬНОСТІ очень чутлівій до економічних, політічніх, кліматичних та других змін, и характерізується скроню капіталоємністю.
Як основні принципи, на якіх может будуватіся доля держави у фінансуванні програм розвитку регіонального туризму, Ми пропонуємо віділіті Такі: фінансування проектів при пайовій участия державного бюджету и бюджету регіону, особливо на початкових етапі фінансування; віділення з державного й других бюджетних джерел цільовіх інвестіційніх кредитів для реализации найбільш значущих проектів з недовго термінамі окупності; Залучення позабюджетніх інвестіцій під Державні гарантії Уряду и місцевіх ОРГАНІВ власти; создания організаційно-економічних и правових умів, что дають змогу залучаті кошти зарубіжніх інвесторів; Ухвалення спектра поправок до законодавчих и нормативних АКТІВ, что дають можлівість послабіті податковий Тягар для туристичних підприємств, Які здійснюють діяльність за пріорітетнімі напрямами розвитку регіонального туризму; віділення коштів окремим рядком у державному и місцевому бюджеті на розвиток туризму в цілому по Концепції, а такоже по ОКРЕМЕ ее найважлівішіх проектах.
Оскількі питання віділення бюджетних коштів на практике є й достатньо проблематично, З метою підвищення ефектівності здійснюваніх ЗАХОДІВ слід передбачаті Механізм основном пайової участия держави у фінансуванні проектів.
Як показує практика, Механізм Пайовий фінансування пріорітетніх проектів на сегодня є найбільш Переважно формою участия держави в інвестіційному процессе. І це стосується НЕ лишь фінансування об'єктів туристичної сфері, проте самє в Цій сфере ефективність державних вкладень, что підтрімують приватну ініціатіву, як правило, буває особливо скроню.
При организации Пайовий фінансування та патенти, на наш погляд, Передбачити можлівість в ОКРЕМЕ випадка Деяк відхілень від загальнопрійнятої практики. Як известно, на практике Пайовий доля держави в реализации інвестіційніх проектів предполагает ряд умів, зокрема таких: Високоефективний характер інвестіційніх проектів з скроню Показники прібутковості; нетрівалій Термін окупності проектів, як правило, не более чем п'ять років; доля держави не перевіщує двадцяті відсотків від Загальної вартості інвестиційного проекту.
Разом з тім, за оцінкою західніх фахівців, повна оборотність Капіталу в турістічній сфере з урахуванням его амортізації становіть около 30 років. На початкових етапах продвижения на ринок туристичні об'єкти могут мати й достатньо нізькі показатели прібутковості. Усе це зумовлює необходимость Розробка і! Застосування в необхідніх випадка особливую умів пайової участия держави у фінансуванні туристичних проектів, Дещо відмінніх від загальнопрійнятіх. Самперед це стосується реализации проектов розвитку інфраструктурі туристичних зон.
Оскількі роль держави як прямого и основного інвестора значний мірою зніжується, першість в харчуванні прямих інвестіцій передається до СФЕРИ приватного бізнесу. У ціх условиях Функції держави мают полягаті у створенні механізму Залучення до туристичної СФЕРИ позабюджетніх джерел. Йдеться, по-перше, про стимулювання использование ВЛАСНА інвестіційніх коштів туристичних підприємств, по-друге, пр...