олися з французькими каперами. Таким чином, до початку війни в Карибському морі склалося навіть певна рівновага сил між британським і французьким флотами - основною ударною силою тут. p align="justify"> Але до кінця 1756 ситуація на Антилах почала змінюватися для французів в гірший бік: з одного боку, через великі втрати свого судноплавства вони знову вирішили повернутися до системи конвоїв, що обмежувало оперативні можливості флоту в цілому, з іншого боку англійці, переконавшись, що французька висадка в осяжному майбутньому навряд чи можлива, змогли зайняти сили, перш сконцентровані в Ла-Манші, в інших операціях. Нарешті, до керма влади у Великобританії прийшов Вільям Пітт, для якого питання колоніальної політики мали велике значення. Все це не сповільнило позначитися на ситуації на місцях: навесні 1757 сили англійців на Ямайці і на Малих Антилах практично подвоїлися, що дозволило їм повести успішну боротьбу з французьким каперством і встановити майже повну блокаду французьких островів. p align="justify"> Не можна сказати, що Версаль залишив без уваги дії англійців. Наприкінці 1757 французьке командування планувало перекинути на Антили 6 лінійних кораблів, перед якими ставилося звичайне завдання охорони французького торгового судноплавства, крейсерства в регіоні і ескортування торговельних суден після повернення до Європи, але ця ескадра де ла Клю так і не змогла вийти з Середземного моря через блокаду Гібралтару англійцями і відійшла в 1 улон.
З 1759р р. Великобританія значно активізувала свої дії на Антилах, не задовольняючись більше лише охороною свого судноплавства і підривів торгівлі противника її сили тут зробили великі наступальні сухопутні операції. Очевидно, в цьому зіграний свою роль цілий ряд факторів: це і взяття в 1758 р. Луїсбург, вивільнити значні сили брі ганського флоту для операцій на інших театрах військових дій, і триваюче ослаблення французького флоту в Європі і міркування політичного керівництва самій Англії, яке, в особі Пітта лічено, що ситуація складається таким чином, що вона може підштовхнути французів до переговорів про мир. Тому для збереження в руках Англії Луїсбург і повернення Мінорки він прагнув заволодіти додатковими територіальними заставами, які могли б виступити розмінною монетою в мирних переговорах. p align="justify"> Метою планованої на Антилах операції була обрана Мартініка. У листопада 1758 з Англії вирушило 8 суден, 4 бомбових галіота і 60 десантних судів, які несли 6000 солдатів. 16 січня 1759 англійці прибутку до острова, але після трьох днів спроб заволодіти ним змушені були відступити через те, що не могли повною мірою використовувати корабельну артилерію і через втрати десантного корпусу. Зазнавши невдачі тут, англійське командування проте вирішило спробувати щастя на менш, як йому здавалося, укріпленої Гваделупі. 22 січня 1759 британський флот підійшов до Бур Басс-Терр і після інтенсивного бомбардування, що зруйнувала місто, висадив війська. Подальші дії розв...