За тривалістю (часу дії) підприємницькі ризики зазвичай поділяються на:
короткочасні ризики, які діють в певний часовий період виробничої операції або угоди. Наприклад, ризики платежів, повернення кредиту, транспортні витрати;
постійні ризики, до яких відносять ті, що безперервно загрожують підприємницької діяльності в певній сфері економіки, регіоні країни. Наприклад, недосконалість нормативно-правової бази, захищеність підприємців, загальний ризик неплатежів в країні та ін.
Оскільки ймовірність зазнати невдачі у підприємця присутній завжди, то за ступенем обгрунтованості виділяють виправданий (правомірний) і невиправданий (неправомірний) ризики. При способах мінімізації ризику завжди важливо визначити і позначити ступінь його допустимості. Для відповіді на ці питання потрібно кількісно визначити ризик, що дозволить порівняти величину різних варіантів і зупинитися на прийнятному. Це буде відповідати обраній підприємцем стратегії ризику. Загроза неповної прибутку пов'язана з допустимим ризиком. Критичний ризик характеризується не тільки втратою прибутку, а й невідшкодуванням витрат. Катастрофічний ризик, як правило, призводить до неспроможності (банкрутства) підприємницької структури.
Зауважимо, що існують ще такі ступені вимірювання ризику, як високий, середній або низький рівень ризику Вони розрізняються за сферами застосування капіталу, але завжди розраховуються щодо отриманих результатів підприємницької діяльності і витрат. Вимірюються у відносному вирахуванні (у відсотках, разах) або грошовому вираженні.
Підприємницькі ризики підрозділяються на наступні основні види:
виробничий ризик пов'язаний з виробництвом і реалізацією товарів (робіт, послуг), тобто здійсненням будь-яких видів підприємницької діяльності. На цей вид ризику найбільший вплив надають скорочення наміченого обсягу виробництва і реалізації продукції, перевищення планових матеріальних і трудових витрат, шлюб, дефекти виробів, сплата підвищених відрахувань та податків й інші причини;
комерційний ризик виникає в процесі реалізації товарів і послуг, вироблених або запущених підприємцем. У комерційній угоді необхідно враховувати такі фактори, як невигідне зміна (підвищення) ціни на закуповувані засобів виробництва, зниження ціни реалізованої продукції, підвищення витрат обігу, втрата товару та ін.;
фінансовий (кредитний) ризик може виникнути при здійсненні фінансового підприємництва чи при здійсненні фінансових (грошових) угод. Для цього виду ризику поряд з причинами, притаманними іншим видам ризиків, характерні такі, як висока частка позикових коштів і зобов'язання перед інвестором, неплатоспроможність однієї зі сторін фінансової угоди;
інвестиційний ризик пов'язаний зі специфікою вкладень підприємцем (фірмою) грошових коштів у різні проекти. Однією з головних причин цього виду ризику може бути знецінювання інвестиційно-фінансового портфеля фірми, що складається з власних і придбаних цінних паперів, а також ризик нововведень;
валютний ризик виникає, як правило, з імовірністю втрат у результаті зміни курсу валют в період укладання угоди до фактичного здійснення розрахунків за нею.
Крім цього в навчальній літературі можна зустріти і іншу класифікацію ризиків.
чисті ризики. Вони означають можливість отримання збитків або нульового результату. До них, як правило, відносять виробничі та інвестиційні ризики;
спекулятивні ризики виражаються в отриманні як позитивного, так і негативного результату у підприємця. До них зазвичай відносяться фінансові ризики;
динамічний ризик пов'язаний з непередбачуваними управлінськими рішеннями або змінами, що відбулися у зовнішньому середовищі і не підконтрольними підприємцю. Така динаміка також може призвести як до втрат, так і до додаткових доходів;
статичний ризик - це ризик втрат за рахунок нанесення шкоди власності, а також втрат доходів через недієздатність підприємницької структури;
абсолютний ризик оцінюється в грошових одиницях, відносний - у відсотках або частках.
Підприємницькі ризики виникають у результаті взаємодії ряду факторів. Частина з них відноситься до зовнішніх (об'єктивним) факторам, а інші - до внутрішнім, або суб'єктивним.
До зовнішніх факторів відносяться ті елементи впливу зовнішнього середовища, вплив яких підприємець не в змозі змінити, але повинен враховувати у своїй діяльності. Причому деякі з цих факторів надають пряму дію на рівень ризиків, а частина - непряме (політична та економічна ситуація в країні, галузі, міжнародна обстановка). Таким чином, серед найбільш важливих зовнішніх факторів можна назвати н...