часом надходження запасів. Тобто за принципом «першим прийшов, першим пішов».
Метод LIFO є протилежним методом FIFO. Він базується в послідовності зворотної їх надходженню на підприємство. Це означає, що запаси, які відпускаються у виробництво, оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів, тобто діє принцип «останнім прийшов, перший пішов».
Метод нормативних витрат базується на застосуванні норм витрат матеріалів на одиницю продукції. Він зручний в машинобудуванні, меблевій, швейної, шкіряної, харчової промисловості при масовому і серійному виробництві різноманітної і складної продукції, з великою кількістю деталей і вузлів. Умовою застосування цього методу є постійно переглядаються технологічним і плановим відділом норми витрати і розробка нормативних калькуляцій.
У відношенні першого і останнього методу оцінки існують суворі обмеження. Вибір зручного методу оцінки, який буде записаний в облікову політику підприємств, може бути зроблений з 2, 3, 4 методу.
Оцінка матеріалів за середньозваженою собівартістю є традиційною для вітчизняної облікової практики, тобто він зручний і звичний.
Метод FIFO відрізняється простотою, однак може призвести до невиправданого завищення прибутку, якщо це вплине на величину оподатковуваного прибутку, то даний фактор, багатьма підприємствами розглядається як перешкода в застосуванні методу FIFO.
На тих підприємствах, де використовується швидко псується сирі та матеріали, застосування даного методу виправдано. Багато підприємств в умовах інфляції цей метод не використовують.
Метод LIFO дозволяє найбільш достовірно визначати прибуток, виходячи з реальних економічних умов функціонування підприємства. Тобто цей метод зручний в умовах інфляції.
Використання методів FIFO і LIFO вимагає організації партійного обліку виробничих запасів. Для більшості підприємств це складно [5].
Всі запропоновані П (С) БО методики оцінки виходять з того, що оцінка базується на всіх витратах, понесених у той чи інший період часу, тобто н?? минулих витратах.
Оцінка за фактичним витратам, визначальним по минулим витратам в умовах ринку може не відповідати реальній сьогоднішньої вартості не тільки залишків, але й витрачених матеріалів. Особливо це може проявлятися в умовах інфляції, але не менш важливо, коли відбувається зниження вартості запасів через їх старіння.
МСБО передбачають оцінку за цінами, які були б не нижче ринкової вартості. Для встановлення таких цін потрібні спеціальні розрахунки. Ці розрахунки допомагають закріпити стандартну облікову ціну, для поточного відображення руху матеріальних цінностей не повинна бути вище їх ринкової вартості. У цьому проявляється дія принципу обережності.
2. Облік операцій з виробничими запасами
. 1 Документування та оперативний облік руху запасів
Матеріали зберігаються на складі під відповідальністю комірника, з яким укладено договір про повну матеріальну відповідальність.
Придбання матеріалів у постачальників здійснюється на основі укладених договорів.
Виконання договорів поставки за термінами, кількості, асортименту враховується службою МТС (матеріально-технічного постачання). Постачальник відпустку або відвантаження супроводжує випискою рахунків фактур і транспортних документів (товаротранспортні накладні).
На складі покупця комірник перевіряє, зважує і перераховує прийняті цінності. На фактичну кількість матеріалів, що надійшли комірник складає прибутковий ордер (однорядковий, багаторядковий).
При недостачу матеріалу складається приймальний акт. Для складання акта створюється комісія. До її складу має входити представник постачальника, транспортні організації або третій незацікавленої сторони (виконкому).
У тому випадку, якщо виявлено недостачу з вини постачальника або транспортної організації, цей акт є підставою для пред'явлення претензії.
Прийом цінностей комірником може здійснюватися у експедитора (працівника даного підприємства) або у представника постачальника. Попередньо експедитору виписується довіреність, за якою він отримує вантажі на складі постачальника або від транспортної організації.
Прийняті за прибутковими ордерами або актам матеріали, комірник відображає в картці складського обліку. Картка складського обліку є регістром аналітичного обліку виробничих запасів. Для кожного окремого виду, марки, типорозміру матеріалу заводиться окрема картка.
Картка виписується бухгалтером матеріального відділу і ...