узією незалежності у взаєминах з Росією, як одним з найближчих сусідів, спостерігається те потепління, то охолодження, а часом і відкрите протистояння. Причиною тому є той факт, що досить тривалий період часу Грузія не могла визначитися із зовнішньополітичним курсом. З одного боку відбувалася націленість на розвиток відносин з країнами Заходу, однак, на країнах СНД, у тому числі і Росії, були зав'язані економічні мотиви і серйозно позначався тривалий період залежності від єдиної економіки СРСР. Остаточна орієнтованість країни на Захід призводить до зміни і системи відносин з РФ.  
 Пріоритети просування інтересів Грузії та Росії на міжнародній арені багато в чому ставали одним із факторів погіршення двосторонніх відносин. Для Грузії, як це вже було сказано, пріоритети шикувалися на розвитку відносин із Заходом, в тому числі вступ до ЄС і НАТО. На цьому тлі актуальність збереження членства в СНД практично сходила нанівець. 
  Пріоритетні напрямки зовнішньополітичної діяльності Грузії визначаються зовнішньополітичними ресурсами. Під ресурсами зовнішньої політики прийнято розуміти внутрішній потенціал країни, який сприятиме активному вираженню і захисті її внешнеполітіч?? ських інтересів. 
  Зовнішньополітичні ресурси можуть бути як матеріальними (територіальні, економічні, військові), так і нематеріальними (морально - психологічні, ідеологічні, інформаційні), а також включати в себе ті елементи державного устрою, політичного режиму, територіальної організації влади, які безпосередньо впливають на формування та здійснення зовнішньої політики країни. 
  Особливе місце у зовнішньополітичних ресурсах займають інституційні ресурси, тобто способи організації та функціонування зовнішньополітичного співтовариства, способи його взаємодії з подібними ж спільнотами на міжнародній арені. 
  Фактично зовнішньополітичне планування відбувається по повній «класичної» і виправдала себе схемою, яка передбачає виявлення та аналіз ланцюжка взаємозалежних категорій: 
  зовнішньополітичні потреби 
  зовнішньополітичні ресурси (для реалізації цих потреб) - межі реалізації ресурсів 
  зовнішньополітичні інтереси (формулюються на базі потреб з урахуванням наявних ресурсів) 
  зовнішньополітичні цілі (оперативний рівень конкретизації інтересів) 
  зовнішньополітичні завдання (тактичний рівень конкретизації інтересів). 
				
				
				
				
			  У Грузії планування відбувається по урізаною схемою: 
  зовнішньополітичні інтереси 
  зовнішньополітичні цілі та завдання. 
  Виділені категорії планування досить часто зливаються в єдину, неподільну. 
  Специфіка політичного планування Грузії увазі при постановці цілей і завдань орієнтацію на волюнтаристський характер. В результаті частина виділених цілей і завдань вельми важкореалізовані внаслідок своєї неадекватності. 
  Серед основоположних зовнішньополітичних ресурсів Грузії в першу чергу необхідно відзначити ресурси територіально-географічні. Якщо до розпаду СРСР Грузія була складовою частиною потужного, стратегічно забезпеченого держави, то з набуттям незалежності постало питання і про необхідність самостійного прояву ініціативи в даному напрямку. 
  Грузія має досить обмеженою територією, особливо в порівнянні з Росією й державами СГН. У порівнянні з багатьма європейськими державами на тлі існуючої тенденції устремління в ЄС Грузія також програє. Також в результаті розпаду СРСР Грузія втратила можливості безконтрольного переміщення ресурсів, необхідних для розвитку економіки і торгівлі. На сучасному етапі Грузія не має морських портів і навіть у великих судноплавних річках вона дуже обмежена. 
  Однак, слабкі сусіди на Кавказі забезпечують для Грузії широкі можливості для зовнішньополітичних маневрів. Особливо зручно розглядається дана позиція у зв'язку з тим, що Росія продовжує зберігати тісні зовнішньоекономічні зв'язки з колишніми союзними республіками. 
  В якості основної загрози геополітичним ресурсам грузинської зовнішньої політики можливо визначити внутрішні тенденції розвитку країни. Нерівномірне розміщення народно- господарського комплексу та населення послаблює потенціал територіальних ресурсів, насамперед у довгостроковому плані. 
  Коли говорять про вигоди географічного положення Грузії, завжди підкреслюють можливість використовувати цей простір як якийсь міст, транзитну територію. Однак більш ретельний розгляд проблеми вносить в дану тезу неабияку частку скептицизму. 
  Транзит через територію Грузії не має стратегічного значення для світової економіки. За десятиліття ізольованого радянського існув...