нні чистого доходу, і якщо доходи від реалізації продукції перевищують витрати, пов'язані з виробництвом і продажем, то організація отримує прибуток. Отримана організацією прибуток не залишається цілком у його розпорядженні: частина її в ідеї податків надходить до бюджету.
Прибуток, що залишається в розпорядженні організації, вважається основним джерелом фінансування його потреб, які можливо визначити як нагромадження і споживання. Безпосередньо пропорції розподілі прибутку на накопичення і споживанні характеризують перспективи розвитку організації [23, с.639].
Кошти, спрямовані на накопичення (амортизаційні відрахування і частина прибутку), складають грошові ресурси організації, застосовувані на його виробничий і науково-технічний розвиток. На даній основі відбувається формування фінансових активів - придбання цінних паперів, часток участі в інших організаціях тощо. Інша частина прибутку направляється на соціальний розвиток організації, у тому числі на споживання.
Додатковий капітал - це частина власного капіталу організації. Механізмом його формування вважаються суми дооцінки об'єктів основних засобів, суми різниць, що утворилися в результаті перевищення сум нарахованої амортизації на дату переоцінки основних засобів над сумою амортизації основних засобів, отриманої методом індексації або прямого перерахунку; суми емісійного доходу, отриманого від перевищення номінальної вартості пов'язаних з реалізацією даних акцій.
В якості механізму залучення фінансових джерел можна розглядати кредиторську заборгованість, насамперед розрахунки з постачальниками. Даний вид заборгованості частіше іменують комерційним кредитом raquo ;. Він виникає в тих випадках, коли сировина і матеріали вже поставлені (відвантажені) підприємству, а плата за них виконується пізніше. Терміни та умови оплати визначаються в договорі і є результатом узгодження інтересів обох сторін (і продавця і споживача) [18, с.400].
Позикові фінансові кошти являють собою кредити, позики, надані банками та іншими організаціями, короткочасна фінансова підтримка інших організацій. Залежно від характеру позикових фінансових ресурсів, довгострокового або короткострокового, організація зможе планувати власну діяльність.
В якості ще одного механізму залучення фінансових ресурсів можна уявити інструменти фондового ринку. Він застосовується, в більшості випадків для довгострокових проектів.
Організація визначає механізм, джерела і формує фінансові ресурси самостійно. Фінансова структура - це співвідношення різних джерел фінансових ресурсів організації. Вона визначається можливостями зацікавити зовнішні джерела фінансування; фінансовою політикою організації; рівнем підприємницького ризику та іншими факторами. Напрями інвестування коштів організації можуть бути пов'язані як з головними видами діяльності організації по виробництву продукції, так і з чисто фінансовими вкладеннями [12, с. 624].
Від того, як організація забезпечена фінансовими ресурсами, залежить її платоспроможність, фінансова стабільність. Поточна діяльність має можливість фінансуватися як за рахунок внутрішніх джерел, методом самофінансування, так і за допомогою позикових коштів [16, с. 568].
Таким чином, порівняння різних методів фінансування дозволяє підприємству підібрати більш оптимальний варіант механізму фінансового забезпечення поточної діяльності і витрат інвестиційного характеру.
1.2 Методи оцінки ефективності використання фінансових ресурсів
Для початку своєї діяльності і подальшого ефективного функціонування на ринку, всякому господарюючому суб'єкту необхідні різні види ресурсів: трудові, матеріальні, фінансові і т.д. В умовах ринкової економіки збільшується значимість фінансових ресурсів, за допомогою яких здійснюється формування відповідної структури і нарощування виробничого потенціалу організації, а також фінансування поточної господарської діяльності. Від кого, яким капіталом володіє господарюючий суб'єкт, як оптимальна його структура як доцільно він трансформується в основні й оборотні фонди залежить фінансовий добробут організації та підсумки його діяльності [11, с. 168].
Поняття ефективного використання фінансових ресурсів, як і будь-яких інших видів ресурсів, містить у собі зіставлення кількості та якості витрачених ресурсів з кількісним та якісним вираженням досягнутих за відповідний період результатів [9, с. 351].
Можна виділити ключові методи оцінки ефективності використання фінансових ресурсів [18, с. 400].
Метод розрахунку показників рентабельності. Рентабельність показує прибуток, одержуваний з кожної гривні коштів, вкладених у підприємство або інші фінансові ...