т, податків, а також без застосування заходів економічної політики.  
 У необхідних випадках Уряд Російської Федерації і Державний митний комітет РФ має право встановлювати інші митні режими. До теперішнього часу Уряд Російської Федерації додатково запровадило ще два митних режиму: 
  В· вивіз товарів для представництв України за кордоном; 
  В· вивезення окремих товарів у держави - колишні республіки СРСР. 
  Основні ознаки, що розробляються митної статистикою зовнішньої торгівлі. 
  Основним джерелом при формуванні даних митної статистики є вантажна митна декларація (ВМД), яка є офіційним документом встановленої форми, використовуваним для виконання митних формальностей при переміщенні товарів через митний кордон Російської Федерації, при зміні митного режиму, під який містився товар, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Вантажна митна декларація містить перелік ознак, що розробляються митної статистикою зовнішньої торгівлі. До них відносяться: 
  В· напрямок товаропотоків (ввезення та вивезення); 
  В· країна походження; 
  В· країна призначення; 
  В· країна покупки; 
  В· країна продажу; 
  В· статистична вартість; 
  В· код і найменування товару; 
  В· вага нетто; 
  В· код і найменування додаткових одиниць виміру; 
  В· кількість за додатковими одиницями виміру; 
  В· характер угоди; 
  В· вид митного режиму. 
  Цей перелік ознак забезпечує вищі органи державної влади та інші державні органи, які визначаються законодавством Російської Федерації, інформацією про те 
  - що ввозиться (вивозиться) і в якому обсязі (як у натуральному, так і у вартісному вираженні); 
  - які зарубіжні країни виступають партнерами Росії і які масштаби зовнішньоторговельних операцій з ними. 
				
				
				
				
			  У митній статистиці країнами-контрагентами (особи, пов'язані зобов'язаннями за загальним договором, співпрацюють в процесі реалізації договору) вважаються при ввезенні країна походження товару або країна відвантаження - для товарів, включених до 97-ю групу Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (твори мистецтва, предмети колекціонування та антикваріат), а також для реімпортних товарів, при вивезенні - країна призначення товару. 
  Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці. Товарами, повністю виробленими в даній країні, вважаються: 
  1) корисні копалини, видобуті на її території або в її територіальних водах, або на її континентальному шельфі та в морських надрах, якщо країна має виключні права на розробку цих надр; 
  2) рослинна продукція, вирощена чи зібрана на її території; 
  3) живі тварини, що народилися і вирощені в ній; 
  4) продукція, отримана в цій країні від вирощених у ній тварин; 
  5) вироблена в країні продукція мисливського, рибальського та морського промислів; 
  6) продукція морського промислу, видобута та (або) вироблена в Світовому океані суднами даної країни або суднами, орендованими (зафрахтованими) нею; 
  7) вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснюваних у цій країні; 
  8) продукція високих технологій, отримана у відкритому космосі на космічних суднах, що належать цій країні або орендовані нею; 
  9) товари, вироблені в даній країні виключно з продукції, згаданої в пунктах 1-8. 
  Якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, походження товару визначається відповідно до критеріїв достатньої переробки. Критеріями достатньої переробки товару в країні є: 
  1) зміна товарної позиції (класифікаційного коду товарів) за ТН ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків, що сталося результаті переробки товару; 
  2) виконання виробничих або технологічних операцій, достатніх або недостатніх для того, щоб товар вважався що походить з тієї країни, де ці операції мали місце; 
  3) правило адвалорної (вартісної; розрахованої від загальної вартості товару, угоди) частки - зміна вартості товару, коли частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої ціни товару, що поставляється. 
  При цьому вважаються не відповідає критерію достатньої переробки: 
  В· операції щодо забезпечення збереження товарів під час зберігання чи транспортування; 
  В· операції з підготовки товарів до продажу та транспортування (Дроблення партії, формування відправлень, сортування, перепакування); 
  В· прості складальні операції; 
  В· змішування товарів (компонентів) без надання отриманої продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових. 
  Країна призначення - це країна, відома на момент відвантаження як кінцева країна призначення товару. Країною призначення для товарів, що вивозяться для переробки, вважається країна, в якій товар піддається переробці....