Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Злочини проти неживої природи: кримінально-правовий аналіз

Реферат Злочини проти неживої природи: кримінально-правовий аналіз





бруднення земель слід також відносити і забруднення земної поверхні, позбавленої родючого шару грунту (кам'янисті поверхні, кар'єри і т.д.). Відповідальність за забруднення земель настає лише у разі попадання в земну поверхню хімічних або радіоактивних речовин, відходів виробництва та споживання, стічних вод (вода, відведена після використання її в господарсько-побутової та виробничої діяльності, а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася в результаті випадання атмосферних опадів [5]), бактеріально-паразитичних шкідливих організмів (мікроби, здатні викликати погіршення складу земель) у кількості, що перевищує гранично допустимі концентрації і ліміти.

Як свідчить судова практика, найчастіше псування земель здійснюється шляхом забруднення їх відходами, під якими розуміються речовини або предмети, що утворюються в процесі здійснення економічної діяльності, життєдіяльності людини і не мають визначеного призначення за місцем їх утворення або втратили повністю або частково свої споживчі властивості [10].

Забруднення земель вважається закінченим злочином з моменту потрапляння в земну поверхню зазначених забруднюючих речовин, відходів, вод і шкідливих організмів понад гранично допустимих концентрацій або лімітів, якщо таке саме порушення вчиняється в ті?? ение року після накладення за нього адміністративного стягнення.

Якщо забруднення земель викликано недотриманням встановлених вимог безпеки при виробництві, зберіганні, використанні, транспортуванні, захороненні чи іншому поводженні з радіоактивними, бактеріологічними, хімічними речовинами або відходами, то вчинене повинно тягнути адміністративну або кримінальну відповідальність лише за порушення правил безпеки при поводженні з екологічно небезпечними речовинами та відходами. Якщо ж при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в експлуатацію або в процесі експлуатації промислових, наукових чи інших об'єктів були допущені порушення вимог екологічної безпеки, що спричинило забруднення земель або спричинило по необережності смерть людини або захворювання людей, або заподіяло шкоду в особливо великому розмірі , то відповідальність винних осіб повинна наступати за ст. 265 [15].

До іншому незаконному пошкодження земель необхідно відносити будь-які форми деградації земель, які виникли в результаті антропогенного впливу (опливаніе грунту, її змив, засолення грунтів, заболочування земель і т.д.). Дане діяння вважається закінченим злочином з моменту пошкодження землі, але тільки якщо дане порушення було скоєно протягом року після накладення за нього адміністративного стягнення.

При проведенні розслідування даного злочину та розгляді кримінальної справи в суді вважається необхідним встановити, що дане незаконне діяння, за винятком, невиконання правил рекультивації земель, спричинило знищення родючого шару грунту, забруднення земель небудь інше пошкодження. При визначенні причинного зв'язку в необхідних випадках слід призначати відповідні експертизи [15].

При відсутності ознак адміністративної преюдиція псування земель тягне відповідальність за ст. 15.11 КоАП.

З суб'єктивної сторони псування земель (ч.1 ст. 269) є умисним злочином, причому невиконання правил рекультивації земель характеризується тільки прямим умислом, а при інших формах псування землі вина, як правило, виражається в непрямому намірі.

Суб'єктом псування земель є осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку. Якщо зазначені у статті дії були вчинені службовою особою з використанням своїх владних чи інших службових повноважень, то вчинене потребує додаткової кваліфікації за відповідний злочин проти інтересів служби. Також необхідно окремо виділити суб'єкт невиконання правил рекультивації земель - є особа (у тому числі і посадова), на яку покладено обов'язок у встановленому порядку проводити роботи з рекультивації земель.

За псування земель на екологічно неблагополучною території (ч.2 ст. 269) встановлена ??більш сувора кримінальна відповідальність, тому що даний об'єкт посягання має особливий правовий режим, який характеризується істотними обмеженнями права користування і складністю рекультивації земель в таких зонах. Також в частині 2 ст. 269 ??передбачена відповідальність за псування землі, яка спричинила умисне або з необережності заподіяння шкоди в особливо великому розмірі. Відповідальність за псування земель, що спричинило заподіяння шкоди в особливо великому розмірі, настає за наявності як необережної, так і умисної вини по відношенню до заподіяному збитку.

У випадку, коли псування земель викличе знищення або пошкодження об'єкта особливо території, то дане діяння, при усвідомленні особою даного факту, має додатково кваліфікуватися за ст. 263, а при одночасному порушенні режиму охорони і використан...


Назад | сторінка 4 з 14 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Порушення порядку використання земель, що зазнали радіоактивного забрудненн ...
  • Реферат на тему: Відповідальність за порушення у сфері охорони та використання земель
  • Реферат на тему: Розробка проектів рекультивації порушених земель
  • Реферат на тему: Технологія рекультивації забруднених земель нафтового комплексу Жовтневого ...
  • Реферат на тему: Земельні ресурси та охорона земель від забруднення