бвідної, фаза якого в дискретні моменти часу стрибком змінює своє значення по певному коду. Приклад такого сигналу наведено на малюнку 4 а, а закон маніпуляції - на малюнку 4 б. У верхній частині малюнка 4 наведена структурна схема фільтра, узгодженого з вказаним сигналом. Фільтр побудований на основі лінії затримки з відводами. У ланцюзі відводів поміщені підсилювачі з одиничним коефіцієнтом посилення, але з інверсією або без неї. Знаки коефіцієнтів підсилення (імпульсна характеристика фільтра) встановлюються дзеркальними щодо сигналу. Таким чином, К1=1, К2=- 1, К3=1, К4=1. Тут одиниця означає посилення без інверсії, мінус одиниця - посилення з інверсією. Для чотирьохелементний коду імпульс коротшає в 4 рази. Використання такого фільтра дозволяє працювати при потужності шуму, що перевищує потужність сигналу на вході в 2-3 рази. На виході такої ланки зазвичай ставлять фільтр, узгоджений з одиночним елементарним Радіоімпульси [8].
Малюнок 4- Принцип роботи СФ фазоманіпулірованних сигналу
2. Широкосмугові системи зв'язку
.1 Визначення широкосмугових систем зв'язку
У системах зв'язку з ШПС ширина спектра ШПС F завжди багато більше ширини спектра переданого повідомлення. У цифрових системах зв'язку, що передають інформацію у вигляді двійкових символів, тривалість ШПС і швидкість передачі інформації R пов'язані співвідношенням Т=1/R. Тому база ШПС
У=F/R (10)
характеризує розширення спектра ШПС щодо спектра повідомлення. У аналогових системах зв'язку, у яких верхня частота повідомлення дорівнює W і частота відліку дорівнює 2W,
У=F/2W. (11)
І якщо B? 1, F gt; gt; R і F gt; gt; 2W. Саме тому системи зв'язку з ШПС в зарубіжній літературі отримали назву системи зв'язку з розширеним (або розподіленим) спектром, а у вітчизняній літературі - широкосмугові системи зв'язку [1]. Надалі термін «широкосмугові системи зв'язку (ШCC)» буде ставитися тільки до систем зв'язку з ШПС.
2.2 Завадостійкість ШСС
Вона визначається широко відомим співвідношенням, що зв'язує відношення сигнал-перешкода на виході приймача (на виході узгодженого фільтра або коррелятора) q2 з відношенням сигнал-перешкода на вході приймача:
, (12)
де (- потужності ШПС і перешкоди),
,
Е - енергія ШПС,
- спектральна щільність потужності перешкоди в смузі ШПС.
Відповідно а B - база ШПС.
Відношення сигнал-перешкода на виході q2 визначає робочі характеристики прийому ШПС, а відношення сигнал-перешкода на вході р2 - енергетику сигналу і перешкоди. Величина q2 може бути отримана згідно з вимогами до системи (10 ... 30 дБ) навіть якщо р2 lt; lt; 1. Для цього досить вибрати ШПС з необхідною базою В, що задовольняє (12). Як видно зі співвідношення (12), прийом ШПС узгодженим фільтром або коррелятором супроводжується посиленням сигналу (або придушенням перешкоди) в 2В разів. Саме тому величину
(13)
називають коефіцієнтом посилення ШПС при обробці або просто посиленням обробки. З (12), (13) випливає, що посилення обробки. У ШСС прийом інформації характеризується відношенням сигнал-перешкода, тобто
(14)
Співвідношення (12), (14) є фундаментальними в теорії систем зв'язку з ШПС. Вони отримані для перешкоди у вигляді білого шуму з рівномірною спектральною щільністю потужності в межах смуги частот, ширина якої дорівнює ширині спектра ШПС. Разом з тим ці співвідношення справедливі для широкого кола перешкод (вузькосмугових, імпульсних, структурних), що і визначає їх фундаментальне значення. У загальному випадку, посилення обробки ШПС для довільних перешкод
, (15)
де ступінь наближення залежить як від виду перешкод, так і від бази ШПС.
На малюнку 5 наведено графіки завадостійкості систем зв'язку з ШПС, з частотною модуляцією (ЧМ) і з амплітудною модуляцією (AM).
Малюнок 5 Завадостійкість систем зв'язку з ШПС: ЧС і АМ
Для порівняння ЧС і ШПС взяті однакові смуги частот, що відповідає В=100. Завадостійкість системи зв'язку з ШПС розрахована згідно (12), причому належить, що інформація передається за допомогою широтно-імпульсної модуляції (ШІМ). Відомо, ЧС володіє високою завадостійкістю і забезпечує високу якість відтворення інформації за умови, що відношення сигнал-перешкода на вході вище...