актність, замкнутість; формується на території громадських центрів, скверу, на міжбудинкових майданчиках, при громадських будівлях. Горизонтальні простору - лінійне розміщення в структурі міста, лінійний простір може бути організовано з ряду локальних, ізольованих просторів, розвиток простору відбувається по горизонталі, ознаки - має пріоритет розвитку по горизонтальній осі; формується на території бульварів, прогулянкових - пішохідних алей, набережної.
Вертикальні простору характеризуються пошаровим накладенням
локальних просторів один на одного в структурі міста. Такі простору
можуть перебувати поза площиною землі, на дахах будинків або інших майданчиках, що дозволяють обмежити контакт із земною поверхнею, мають
пріоритет розвитку по вертикалі, формуються на схилах або в зоні щільної багатоповерхової забудови. Аналіз містобудівних умов формування відкритих архітектурних просторів (мезопространств) проводився на трьох рівнях міського середовища: міська «тканина», «каркас» і елементи міського середовища. У результаті дослідження міської «тканини» (на прикладі м Астрахані) слож?? лось три типи просторової організації: «спонтанний» - характерний для дрібномодульних історичного середовища, з хаотичною системою забудови внутрішньоквартального простору; «Класичний» - сувора організація зовнішніх кордонів кварталу і внутрішнього простору за законами класичної композиції, характерний для масштабної історичної і «сталінської» забудови; «Універсальний» - вільні, що перетікають простору між обсягами будівель, характерний для забудови нових житлових районів. У результаті аналізу формування просторів на міському «каркасі» склалася наступна типологія просторів (чотири типи простору): «бульвар» - простір формується уздовж вуличних фасадів будівель; «Перехрестя» - простір сформовано перетином двох вулиць і кутовим будівлею; «Площа» - простір обмежений по периметру; «Аванплощадь» - одна з кордонів простору відкрита в бік вулиці. У результаті формування елементів міського середовища склалася ще одна типологія просторів: «менгір» - простір сформоване одним елементом архітектури, що не має виражених кордонів; «Стіна» - простір обмежений з одного боку; «Коридор» - простір, що розвивається в системі між двох обмежуючих поверхонь; «Кут» - простір сформовано двома пересічними поверхнями; «Ніша» - «кишенькове» простір обмежений з трьох сторін; «Периметр» простір має замкнутий контур кордонів.
Міська забудова, антропогенний ландшафт впливають на формування образу, масштабності і композиційної організації простору. Антропогенний ландшафт характерний для кожного типу міського середовища. У історично сформованому місті можна виділити три основні типи міського середовища (за тимчасовими зрізами на прикладі м Астрахані): - історична середу; історична середу з елементами сучасної забудови - змішаний тип; Середа сучасного міста.
Історична середу - часовий зріз середина 17-го початок 20-го століття;
характеристики забудови: дрібномодульних квартальна забудова, співмасштабним людині, многоваріатівность композиційних прийомів побудови форми; середня поверховість 2-3 пов.
Історична середу з елементами сучасної забудови - часовий зріз середина 19-го початок 21-го століття (в інших містах можлива зміна рамок історичного періоду), характеристики забудови: разномасштабность, контрастність сприйняття форми, відсутність єдиної модульної системи ;
середня поверховість 2-5 пов.
середу сучасного міста - підрозділяється на наступні підтипи: а) Середа середини 20-го століття 30-50е рр., характеристики забудови: вид забудови - «сталінська» - епоха неокласицизму, співмасштабним людині за рахунок дрібного членування форми, середня поверховість 2-5 пов .; б) Середа нових житлових районів - 60-90 рр. 20-го століття, гіпермасштабние простору, гомогенність форми, середня поверховість 5-9 пов .; в) промислова середу - сформувалася середина 20-го століття, характеристики гіпермасштабность і гомогенність просторових форм.
Аналіз містобудівних умов розміщення відкритих архітектурних просторів на території м Астрахані показав, що стратегія організації відкритих архітектурних просторів може визначатися містобудівними особливостями средового типу. Історична середу - мозаїчне розташування локальних компактних просторів в насиченій соціальними процесами дрібномодульних історичному середовищі, формування лінійних просторових утворень можливо в зоні набережних, бульварів і алей. Історична середу з елементами сучасної забудови - змішаний тип - мозаїчне і компактне розташування окремо сформованих локальних утворень, в щільному середовищі багатоповерхових будівель передбачається використання вертикальних просторових утворень. Є тенденції формування ансамблю з оди...