Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Агроекологічна характеристика гербіцидів

Реферат Агроекологічна характеристика гербіцидів





стю (наприклад, червоноземи) і в певних гідрометеорологічних умовах (вологі субтропіки) інактивація стійких гербіцидів, навіть застосованих у підвищених дозах, може відбуватися протягом одного вегетаційного періоду.

Тривалість токсичної дії гербіцидів залежить також від обробки грунту. Проведення глибокої оранки сприяє прискореному розкладанню гербіцидів. Це пояснюється тим, що, з одного боку, збагачення грунту киснем при проведенні оранки сприяє інтенсифікації мікробіологічної діяльності, а, з іншого боку, тим, що при оранці гербіциди перемішуються з великим об'ємом грунту, їх концентрація знижується (ефект розбавлення) і токсичну дію слабшає [Лебедєва, Шустрова, 1971]. Застосовуючи різну обробку грунту, можна певною мірою регулювати тривалість токсичної дії гербіцидів у потрібному напрямку - кілька скорочуючи його, або, навпаки, подовжуючи (в останньому випадку, для боротьби з бур'янами рослинами).


2. Вплив гербіцидів на екосистеми


. 1 Вплив гербіцидів на рослини


Гербіциди, що надходять в культурні рослини через кореневу систему або листя, можуть чинити на них гнітюче дію. Вважають, що ступінь токсичності залежить від швидкості пересування і детоксикації гербіцидів у рослинах (Крафт. 1963; Маштаков та ін .. 1967).

Істотний чинник, що обумовлює це негативне явище - погодні умови. При вивченні фітотоксичності ряду препаратів по відношенню до озимій пшениці встановлено, що в сприятливі за погодними умовами роки, коли був отриманий високий урожай зерна, токсична дія було менше, че?? в несприятливий період.


. 2 Вплив на грунтові мікроорганізми


Молдовським інститутом ґрунтознавства та агрохімії імені Н. А Димо проведені дослідження, метою яких було вивчити мікробіологічну активність грунту при використанні Трефлан, дуала, малоран-спеці, Ацетал, тетран, базагран, іллоксан, Фюзілад, набу НЕ посівах сої.

Встановлено, що кількість бактерій в грунті значно коливалося залежно від використовуваного препарату, норми витрати і способу його внесення. Мінімальний їх кількість відзначено не тлі дуала, внесеного після посіву в нормі 2,5 кг/га д. В. (10200000 в 1 г сухого грунту). Тоді, як по тетралу, вживаному після посіву в нормі 12 кг/га д. В., Вони були найбільш численними (14400000 в 1 г сухого грунту). Відзначено незначна різниця в кількості бактерій за іншими варіантами.

З усіх досліджуваних фізіологічних груп грунтової мікрофлори найбільший інтерес представляють мікроорганізми, що засвоюють молекулярний азот атмосфери, тобто олігонітрофіли. Дослідження показали, що дуал більше інших впливав на чисельність олігонітрофілов при внесенні 2,5 кг/га д. В. до і після посіву (13,0-12,1 млн в 1 г сухого грунту). На тлі інших гербіцидів і випробуваних норм витрати цей показник був набагато вищим і склав 20,5- 21300000 в 1 г сухого грунту.

Найбільше число цвілевих грибів відзначено при застосуванні тетран (87,6) і дуала (68,6 тис. в 1 г сухого ґрунту), тоді як на контролі тільки 58,6 тис.

Внесення Ацетал, Фюзілад, іллоксан, набу зробило різний вплив на формування актиноміцетів - їх налічувалося від 3,2 до 4,5 млн, у контролі - 2900000 в 1 г сухого грунту; грибів було більше, ніж у контролі, на 15,2-19,5 тис. в 1 м сухого ґрунту, а бактерій і амоніфікаторів - на рівні контролю. Зміст олігонітрофілов було досить високим у варіантах з застосуванням малоран-спеці, іллоксан, Фюзілад і набу, тоді як при внесенні ацетела, дуала їх кількість була не рівні контролю без гербіцидів.

нитрифицируется мікрофлора найбільш численною була в грунті, де застосовували тетран, Малорі-спеці, іллоксан, фюзилад, набу - 2,5- 3,1 тис. в 1 г сухого грунту, тоді як мінімальне її кількість зазначено в контрольному веріанте - 1,7 тис. в 1 г сухого грунту.

На варіантах з іллоксаном, Фюзілад і набу чисельність бактерій, актиноміцетів, амоніфікаторів, олігонітрофілов, нитрификаторов, азотобактера і виділення СО2 були набагато вище, ніж у контролі (без гербіцидів).

Таким чином, результати проведених досліджень показують, що підвищені дози гербіцидів Трефлан і дуала від 2,5 до 3,0 кг/га д. в. негативно діяли на кількість бактерій, актиноміцетів, грибів, амоніфікаторів, нитрификаторов, азотобактера - їх налічувалося менше, ніж на контролі (без гербіцидів).

Застосування базагран, тетран, Ацетал, малоран-спеці, набу, іллоксан і Фюзілад призвело до зниження засміченості посівів, підвищилася врожайність культури, стимулювали розмноження мікроорганізмів.


. 3 Вплив на ентомофауну


У лабораторному експерименті встановлено негативну дію гербіцидів на дощових черв'які...


Назад | сторінка 4 з 7 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Біологічна ефективність гербіцидів і їх сумішей при обробітку столового бур ...
  • Реферат на тему: Підготовка грунту под овочеві культури. Техніка для обробітку грунту. Вир ...
  • Реферат на тему: Хімія педосфери. Процеси формування хімічного складу газоподібної, рідкої ...
  • Реферат на тему: Вплив обробки грунту в системі контурних лісосмуг на показники весняного ст ...
  • Реферат на тему: Вплив токсичних речовин на забруднення грунту