загальна стійкість відображає ефективність інвестиційних проектів; рівень матеріально-технічної оснащеності, організації виробництва, праці, управління; передбачає рух грошових потоків, які забезпечують отримання прибутку і дозволяють ефективно розвивати виробництво;
фінансова (безпосередньо, або власне) стійкість відображає стабільне перевищення доходів над витратами і стан ресурсів, яке забезпечує вільне маневрування грошовими коштами організації і шляхом їх ефективного використання сприяє безперебійному процесу виробництва і реалізації, розширення та оновлення. Вона відображає співвідношення власного і позикового капіталу, темпи накопичення власного капіталу в результаті поточної, інвестиційної та фінансової діяльності, співвідношення мобільних та іммобілізованих коштів організації, достатнє забезпечення запасів власними джерелами. Фінансова стійкість - це головний компонент загальної стійкості організації, так як є характерним індикатором стабільно утворюється перевищення доходів над витратами. Визначення меж її належить до числа найбільш важливих економічних проблем в умовах ринкової економіки, оскільки недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності організації, а надлишкова - буде перешкоджати розвитку, обтяжуючи витрати зайвими запасами і резервами. Отже, фінансова стійкість повинна характеризуватися таким стан фінансових ресурсів, яке, з одного боку, відповідає вимогам ринку, а з іншого боку - відповідає потребам розвитку організації. Таким чином, сутність фінансової стійкості визначається, крім іншого, ефективним формуванням, розподілом, використанням фінансових ресурсів, а форми її прояви можуть бути різними.
У сформованих умовах фінансову стійкість необхідно структурувати, на наш погляд, як:
поточну - на конкретний момент часу;
потенційну - пов'язану з перетвореннями і з урахуванням мінливих зовнішніх умов;
формальну - створювану і підтримувану державою, ззовні;
реальну - в умовах конкуренції і з урахуванням можливостей здійснення розширеного виробництва
Трактування у професійному фінансовому лексиконі терміна «фінансова стійкість» як і раніше залишається вельми розмитою і неоднозначною. У світовій практиці відмінність трактування поняття «фінансова стійкість» пояснюється наявністю двох підходів до аналізу балансу: традиційного і сучасного функціонального аналізу ліквідності балансу.
1.2 Методичні підходи до оцінки фінансової стійкості
Фінансова стійкість характеризується певними пропорціями між окремими групами активів і пасивів, а також можливістю поступального розвитку організації без загрози виникнення кризових ситуацій. Основними користувачами результатів зовнішнього аналізу фінансової стійкості підприємства є його кредитори.
Фактори, що визначають фінансову стійкість організації:
- структура джерел фінансування організації (чим більше стійких і довгострокових джерел фінансування, тим вище фінансова стійкість організації);
- структура майна організації (чим більше необоротних активів і нижче оборотність майна, тим вище потреба в стійких джерелах фінансування і тим нижче за інших рівних умов фінансова стійкість організації);
- відповідність складу і структури пасиву і активу балансу за абсолютними значеннями, питомим вагам та термінами;
- здатність організації генерувати грошовий потік і обслуговувати свої зобов'язання (чим більше ця здатність, тим вище фінансова стійкість);
- ціна залучених джерел фінансування та її співвідношення з рентабельністю активів організації (чим вище прибутковість бізнесу, тим доступніше йому джерела фінансування, за інших рівних умов, і тим він стійкіший).
Аналіз фінансової стійкості проводиться в два етапи:
Розраховуються абсолютні показники і оцінюється тип фінансової стійкості.
Визначаються відносні показники фінансової стійкості.
До абсолютних показників відносяться:
- Джерело власних коштів=Власний капітал=Підсумок розділу III Капітал і резерви (с.1300) + Доходи майбутніх періодів (+1530) + Оціночні зобов'язання (с.1540)
- Необоротні активи=Підсумок розділу I Необоротні активи (с. 1100)
- Джерела власних оборотних коштів для формування запасів і витрат=Власний капітал - Необоротні активи
- Довгострокові кредити і позики=Підсумок розділу IV Довгострокові зобов'язання (с.1400)
- Джерела власних коштів, скориговані на величину довгострокових позикових коштів=Власний капітал + Довгострокові кред...