покладатися на бюджетний цикл, якому підпорядковувалися державні компанії. Перехід до ринкової економіки збільшує кількість платників податків. Одночасно міняється їхнє відношення до уряду, так як у перших з'являються великі стимули для зменшення виплачуваних ним податків. В результаті зменшується здатність податкової влади давати свою тимчасову інтерпретацію законів. Крім того, це ускладнює однакове тлумачення в часі і в різних податкових установах. За таких умов платники податків можуть навіть і не знати про особливості виконання закону.
Довільний або непослідовний виконання законів може накласти на платників податків значні і несподівані витрати. Така ситуація викликає відчуття ризику для компаній, які вивчають питання інвестування, а також визначає необхідність розробки і прийняття правил простого і легкого застосування законів.
Практика оподаткування іноземних компаній дозволяє виявити не тільки недоліки російського податкового законодавства, що перешкоджають притоку зарубіжних інвестицій, але і ряд інших, які дозволяють ухилятися від сплати податків в Росії. Так, протягом тривалого часу в законодавчих і нормативних актах не був чітко встановлений порядок постановки іноземних юридичних осіб на податковий облік. Особливо це стосувалося фірм, що не мають в Росії постійних представництв. Ліцензії іноземним компаніям на ліцензовані види діяльності, наприклад на будівництво, видавалися різними російськими міністерствами і відомствами без перевірки постановки на податковий облік. Часом іноземцям давалися зовсім безпідставні і нереал?? ниє обіцянки звільнити їх від оподаткування або надати їм податкові пільги понад встановлені законом. Пільги, законодавчо визначені підприємствам з іноземними інвестиціями, то вводилися, то скасовувалися, то встановлювалися знову, вводячи в оману підприємців або даючи їм виправдувальні мотиви при встановленні фактів несплати податків.
Для іноземного інвестора важливі не тільки спеціальні пільги, але і загальний податковий клімат Росії. Система оподаткування повинна бути привабливою як для іноземних, так і для вітчизняних інвесторів. Це багато в чому залежить від окупності коштів іноземних інвесторів, вкладених у створення та розвитку підприємства з їх участю, першорядне значення для них має можливість отримання максимально можливого прибутку і порядок її оподаткування.
Хоча в Росії вживаються заходи по наданню податкових пільг іноземним інвесторам, їх ефект поки в цілому незначний, що, очевидно, вимагає системного підходу до створення сприятливого інвестиційного клімату в країні на основі координації законодавчої, податкової, митної та ін. напрямів політики. Системи оподаткування іноземних інвесторів в країнах з перехідною економікою формуються головним чином під впливом інвестиційної політики держави. Вона, у свою чергу, визначається соціально-економічної орієнтацією і поставленими завданнями, які уряд намагається вирішити шляхом залучення та використання іноземних інвесторів та іноземних інвестицій.
Найчастіше іноземний капітал користується не меншим податковим заступництвом, ніж місцевий. Тому у світовій практиці чітко позначилися тенденції, що національне законодавство приймаючих країн передбачає надання іноземним інвесторам свого роду пільг і привілеїв. Система податкових пільг, які на них поширюються, включає, як правило, повне або часткове звільнення на строк від двох до десяти років від сплати прибуткового або корпоративного податку, звільнення від митних зборів і зборів при імпорті обладнання, машин, право на прискорену амортизацію і т.буд.
Система оподаткування комерційних підприємств з іноземними інвестиціями повинна будуватися також з урахуванням того, щоб вироблені ними товари були конкурентноздатні як на внутрішньому, так і зовнішньому ринку.
Висновок
На основі проведеного дослідження оподаткування комерційних організацій з іноземними інвестиціями в Росії зроблені наступні висновки та пропозиції.
Оподаткування комерційних організацій з іноземними інвестиціями в Росії повинно на основі міжнародних правил і принципів, але з урахуванням російської специфіки.
Росія є країною з перехідною економікою, тому їй необхідно використовувати досвід не тільки країн з розвиненою ринковою економікою, а й країн з подібною економічною ситуацією: держав Східної Європи, СНД і Балтії. Оподаткування іноземних інвесторів у цих країнах, хоча в основному і регулюється національними законами, але оскільки ці країни відчувають нестачу капіталу для розвитку, то вони встановлюють для підприємств з іноземними інвестиціями більш пільговий режим оподаткування.
За рахунок зниження ставки податку на прибуток та інших привілеїв в цих країнах створюється додатковий ...