ом принципу змагальності суд не вправі вирішувати запитання про збирання доказів.  Роль суду полягає у створенні особам, беруть участь у справі, необхідних умов для всебічного і повного дослідження всіх обставин справи.  У разі необхідності суд за клопотанням сторін, що у змагальному процесі, вживає заходів до витребування доказів.  Суддя в період підготовки справи до слухання має право витребувати докази за наявності двох обставин: по-перше, якщо про витребування доказів заявлено клопотання, по-друге, коли для особи, яка звернулася з клопотанням, важко через стану здоров'я, віку чи інших обставин представити необхідні докази  
 Хотілося б зауважити, що характерною рисою цивільного процесуального права є те, що воно регулює майнові відносини припускаючи рівність сторін цих відносин і дозволяючи їм самим визначити свої права і обов'язки в межах, встановлених законом.  p> На мій погляд, основним завданням цивільного судочинства є захист порушених або оспорюваних прав, свобод і охоронюваних законом інтересів громадян, організацій та їх об'єднань, а також охорона державних і суспільних інтересів.  p> Це завдання конкретизується стосовно до кожної справи і реалізується під всіх стадіях процесу, але головним чином в рішенні суду загальної юрисдикції. Саме у вирішенні отримують захист порушені і оспорювані права і свободи.  При повному задоволенні позову в рішенні суду отримують захист права позивача, порушені чи оспорювані відповідачем.  При відмові в позові - права відповідача від безпідставних вимог позивача.  У разі часткового задоволення позову рішенням суду в одній частині захищаються права позивача, в іншій - права відповідача. p> Діяльність суду з розгляду і вирішення підвідомчих та підсудних йому спорів здійснюється в певній логічній послідовності, за стадіями процесу.  p> Перша стадія процесу - це і є розглянуте нами збудження провадження у справі.  Об'єктом процесуальних дій і правової оцінки судді на цій стадії є позовну заяву з усіма долученими до нього матеріалами, його вивчення з точки зору підвідомчості і підсудності.  На цій стадії суддя одноособово виносить ухвалу про прийняття справи до виробництву.  За наявності до того підстав, передбачених законом, суддя може відмовити у прийомі заяви або повернути позовну заяву.  p> Після порушення справи слід стадія підготовки матеріалів справи до судового засідання.  Мета цієї стадії полягає в тому, щоб забезпечити правильне і своєчасне вирішення справи судом бажано в одному засіданні.  p> Цивільний процес за загальним правилом збуджується у зв'язку з виникненням спору між різними учасниками матеріально-правових відносин, коли немає можливості врегулювати виниклі розбіжності минаючи юрисдикційні органи, а справа віднесено до судової підвідомчості.  p> Після порушення справи в суді спрощує особи стають суб'єктами цивільних процесуальних правовідносин і потрапляють у сферу регулювання цивільного процесуального права.  Учасники зобов'язальних правовідносин починають іменуватися позивачем і відповідачем або сторонами цивільного процесу.  p> У старому ЦПК, як вже зазначалося вище, порушення цивільної справи в суді відбувалося дещо в іншій формі.  Так завленіе на збудження цивільної справи могли подати: 
  особа, яка звертається за захистом свого права або охоронюваного законом інтересу; 
				
				
				
				
			  прокурор; 
  органи державного управління, профспілки, державні підприємства, установи, організації, колгоспи, інші кооперативні організації, їх об'єднання, інші громадські організації чи окремі громадяни в випадках, коли за законом вони можуть звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.  p> На мою думку, в цьому полягає основна відмінність старого ЦПК від нового. 
  Однак, якщо прокурор, збуджуючи цивільну справу або даючи висновок по справі, і в тому і в іншому випадках виступав як представник держави і його процесуальний юридичний інтерес випливає із загальної завдання прокуратури - нагляду за законністю, то особи, перелічені в ст.  42 старого ЦПК, мають процесуальний юридичний інтерес тільки в одній формі - порушення цивільної справи, де вони виступають як процесуальні позивачі на захист інтересів інших осіб.  Даючи ж висновок у справі, ці особи лише сприяють повному всебічному і об'єктив ному з'ясуванню всіх його обставин і ніякого юридичної інтересу в справі не мають.  Їх висновок - один з доказів у справі, як і висновок експертизи; відрізняється ж воно від останнього тільки процесуальним порядком виробництва, змістом, оформленням і поданням. 
  Конституційне право на судовий захист дає громадянам та юридичним липам найширші можливості здійснення ними цього права.  У випадках не дієздатності особи, явного порушення законності, законних інтересів громадян, громадян-підприємців, юридичних осіб бажання отримати кваліфіковану юридичну допомогу в повній мірі забезпечується як судовими представниками, так і прокурором.  А тому наділення осіб, перелічених у ст.  42 ЦПК, правом на збудж...