онів), це визначається наступним по порядку номером включення.
Включення мікрофона виділяється в партитурі окремо, між черговими включеннями магнітофона (порядковий номер не ставиться). Як і при відтворенні фонограми, вказується репліка на включення мікрофона, група гучномовців і оптимальний рівень посилення. p> Бажано, щоб в партитурі були відзначені проміжки часу між окремими включеннями магнітофона або мікрофона. Це дозволить у процесі звукового супроводу заходу оперативно проводити необхідну перекомутацію джерел програм і гучномовців, зміну фонограм і т. д.
Звукова партитура музичних і шумових номерів, не пов'язаних безпосередньо з роботою звукорежисера і відносяться до роботи музикантів, складається керівником музичного гурту або помічником режисера. Зазвичай для цього використовують режисерський варіант сценарію, за яким помічник режисера дає на заході вказівки музикантам.
Роль художнього оформлення спектаклю
Образ спектаклю повинен володіти могутньою силою емоційного впливу, виховувати в людях високі моральні та естетичні уявлення. У хвилюючому процесі народження вистави роль художника аж ніяк не другорядна.
Оформлення вистави - організація всіх зовнішніх засобів сценічної виразності:
В· що додають спектаклю певну форму;
В· сприяють розкриттю ідейного змісту вистави;
В· підсилюючих вплив вистави на глядача;
В· визначальних стиль постановки.
Декорації, бутафорія, меблі, костюми, грим і освітлення складають художнє оформлення вистави. У художнього оформлення спектаклю два завдання: створення певної зорової, соціальної, історичної, побутової та психологічного середовища вистави для виявлення образів героїв і організація сценічного простору.
Що стосується музичного оформлення. Зазвичай режисер того чи іншого спектаклю таки має хоча б неясне, іноді дуже приблизне, уявлення про тому яку музику (або зовсім не музику, а якийсь театральний звук) він хоче чути у своїй виставі. Вибір композиторів великий від класиків до року, але, вибираючи концепцію оформлення спектаклю в, першу чергу необхідно звертатися до часу відбувається дії і до жанру постановки. Переважно, на Протягом усього спектаклю використовувати музику одного композитора, ну або, у Принаймні, композиторів однієї епохи або стилю, якщо звичайно не потрібно гра на контрастах. За допомогою музики або різних театральних звуків, шумів необхідно спробувати посилити враження від того, що в даний момент відбувається на сцені. Для цього створити якісь музичні лейтмотиви героїв або їх станів. p> При достатку музики, буває, що глядач звикає до неї, і не надає їй значення, а то й дратується. Сам по собі "децибельних", гучний, агресивний звук шкідливий для здоров'я і дуже далекий від мистецтва. Чим більше музики звучить, тим менше її сприймаєш. До того ж, молодий актор звикає існувати без психологічних ходів, не вчиться тримати паузу - характер створюється кількома штрихами, у нього в такому спектаклі дуже мало можливості для поглиблення характеру, для створення образу. Велика кількість музики руйнує спектакль, необхідно визначати зони мовчання і відноситься до музики дбайливо. p> Музика не повинна забирати на себе практично всі увагу глядача. Необхідно підібрати мінімально завантажені інформацією музичні фрагменти. Наприклад, як можна рідше використовувати текст в піснях, якщо без даної композиції не обійтися, можливо зробити монтаж (вирізати голос, намагаючись зберегти мелодію). Здається недоречним звучання пісні про кохання в любовній сцені.
В ідеалі - музика повинна вести нас за собою, щоб не було ніякої можливості відокремити її від усього того, що відбувається на сцені,
Список літератури
1. Акімов Н.П. Театральне спадщина (У двох книгах). - Л., 1978. p> 2. Базанов В.В. Техніка та технологія сцени. - Л.: Мистецтво, 1976, с. 183-234. p> 3. Риндін В.Ф. Як створюється художнє оформлення вистави. - М., 1962. p> 4. Станіславський К.С. Моє життя в мистецтві. - М., 1983. p> 5. Кисельова Н.В., Фролов В.А. Основи системи Станіславського. - Ростов на Дону: Фенікс, 2000.
6. Козюренко Ю.І. Основи звукорежисури в театрі: Учеб. посібник для театр. навч. закладів. - М.: Мистецтво, 1975. - 248 с. p> 7. А.Д., Чижикова В.М. - М.: Видавництво МГУК, 1981. - 48с. br/>