Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Строки позовної давності

Реферат Строки позовної давності





39;явлення кредиторам вимоги про його виконання, якщо інший пільговий термін не випливає із закону звичаїв ділового обороту або з умов чи істоти зобов'язання.

Спеціальні правила з моменту початку перебігу строку позовної давності встановлені також у ст. 725 ЦК для вимог, пропонованих у зв'язку з неналежною якістю роботи, виконаної по договору підряду. За вимогами, що випливають із перевезення вантажу, момент початку перебігу строку позовної давності визначається відповідними статутами та кодексами (ст. 797 ЦК) [[10]].

Позивач, що довідався про порушення свого права не в момент його порушення, а пізніше повинен це довести. Практично така ситуація можлива у спорах, пов'язаних з правом власності, авторських та винахідливим правом, а також з відшкодуванням заподіяної шкоди [11]. У договірних ж відносинах про порушення права кредитору зазвичай відомо або, у всякому разі, повинно бути відомо в момент порушення.

А якщо ця особа нічого не знало про порушення свого права? Суди в таких випадках будуть відчувати утруднення при встановленні початку перебігу строку позовної давності. Так у ст. 9 Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів зазначено, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на вимога за винятком випадків, передбачених ст.ст. 10, 11, 12. У ст. 10 Конвенції передбачено, що право вимоги, що випливає з порушення договору, виникає в той день, коли мало місце таке порушення. Право на вимогу, що випливає з дефекту або інше невідповідність якості товару умовами договору, виникає від дня фактичної передачі товару покупцеві або його відмови від прийняття товару. Право на вимогу на підставі обману, вчиненому до, під час укладення договору або під час його виконання, виникає з дня, коли обман був або міг бути розумно розкритий.

У ст. 11 Конвенції зазначено, що якщо продавець дав щодо товару прямо гарантію, строк дії якої обмежений певним періодом часу або іншим способом, протягом строку позовної давності по будь-якому вимогу, що випливає з такої гарантії, починається з дня повідомлення покупцем продавця про факт, який став підставою для такої вимоги, однак не пізніше строку дії гарантії.

У ст. 12 Конвенції передбачено, що якщо за наявності обставин, передбачених застосовуваним до договору правом, одна сторона має право заявити про припинення договору до настання строку його виконання, і здійснює це право, перебіг позовної давності щодо вимоги, заснованого на будь-якому такому обставині починається з дня заяви іншій стороні. Якщо заяву про припинення договору не заявлено до настання строку його виконання, перебіг позовної давності починається з дня настання строку виконання договору. Термін позовної давності на вимогу, що випливає з порушення однією стороною договору умови про поставку або оплату товару частинами починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення [[12]]. Якщо, згідно з застосовуваним до договору правом, одна зі сторін має право заявити про припинення договору внаслідок такого порушення і здійснює це право, перебіг позовної давності щодо всіх відповідних частин починається з дня заяви іншій стороні [[13]].

Завжди викликав дискусії питання про те, чи є необхідною умовою початку перебігу строку позовної давності наявність у позивача відомостей про особу правопорушника, необхідних для пред'явлення позову, або наявність у нього можливості або обов'язку отримання таких відомостей. Це питання до теперішнього часу не отримав висвітлення з боку вищих судових інстанцій. Тим часом з введенням в дію першої частини ГК РФ потреба в правильному вирішенні порушеного питання істотно зросла, тому слід зупинитися на ньому більш докладно.

Стаття 131 нового Цивільного процесуального кодексу РФ встановлює вимоги до форми та змісту позовної заяви, зокрема, повинні бути зазначені ім'я та місце проживання відповідача - фізичної особи або найменування та місце знаходження відповідача - юридичної особи. У разі відсутності цих відомостей в позовній заяві суддя, відповідно до ст. 136 ЦПК, виносить ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що сповіщає позивача і надає йому строк для виправлення недоліків, а якщо позивач у встановлений термін їх не усуває, то позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Таким чином, відсутність у позивача вищевказаних відомостей про відповідачеві перешкоджає пред'явленню позову. Слід звернути увагу, що в позовній заяві також повинно бути зазначено, в чому полягає порушення права позивача [[14]].

Тим часом у позивача не завжди є можливість отримати необхідні відомості про відповідача. Найбільш велика ймовірність виникнення такої ситуації у випадках заподіяння шкоди, так як особистість заподіювача шкоди містить ознаки злочину, його виявлення правоохоронними органами протягом терміну позовної давності, та й за межами цього терміну, зовсім не гарантовано.

Ні п. 1 с...


Назад | сторінка 4 з 9 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Перебіг позовної давності. Наслідки закінчення строку позовної давності
  • Реферат на тему: Строки позовної давності і набувальної давності
  • Реферат на тему: Поняття позовної давності і її значення як терміну захисту прав
  • Реферат на тему: Поняття позовної давності. Види векселя
  • Реферат на тему: Поняття і види строків позовної давності