ться від штурвали, нахиляється до Консуело і просить його поцілувати. У відповідь пасажирка говорить, що: а) вона ж вдова, б) в її країні цілують тільки тих, кого люблять, в) деякі квіти, якщо до них наблизитися надто різко, відразу закриваються, г) вона нікого ніколи не цілувала проти своєї волі. Сент-Екзюпері пригрозив спікірувати в річку, та вона поцілувала його в щоку - через кілька місяців Консуело отримала восьмістранічних лист, закінчувалася словами: "З вашого дозволу ваш чоловік ".
Потім вона прилетіла до нього в Париж. Вони одружилися, а незабаром Антуана перевели в Касабланку - тепер він був по-справжньому щасливий. Консуело була закінченою міфоманкой і брехала так само природно, як дихала, зате вона могла побачити в капелюсі удава, що проковтнув слона ... Вона була чарівно непосидюча і, за словами друзів Сент-Екзюпері, "в бесіді перестрибувала з теми на тему, як кізка ". Суттю цієї верткий, злегка божевільної дівчини були легковажність і непостійність, зате її треба було опікувати і захищати. Сент-Екзюпері відчував себе в своїй стихії: у замку Сент-Моріс де Реман він приручав кроликів, в пустелі - лисиць, газелей і пум, тепер йому належало випробувати свій дар на цьому напівдикому, невірному, чарівному істоту.
Він був упевнений, що у нього вийде: Сент-Екзюпері приручав всіх, хто його оточував. Його обожнювали діти - він робив для них забавні паперові вертолетікі і відскакує від землі мильні бульбашки з гліцерином. Його любили дорослі, він славився як талановитий гіпнотизер і віртуозний картковий фокусник; говорили, що останнім він зобов'язаний своїм надзвичайно спритним рукам, а розгадка між тим була в іншому. Антуан моментально розумів, хто перед ним: скнара, ханжа або безладний добряк - і тут же відчував, яку карту той загадає. Він ніколи не помилявся, його судження про людей були абсолютно вірними - з боку Сент-Екзюпері здавався справжнім чарівником.
Він був надзвичайно добрий: коли у нього водилися гроші, давав у борг направо і наліво, коли вони закінчувалися - жив за рахунок друзів. Сент-Екзюпері міг запросто приїхати до знайомих у пів на третю ночі, о п'ятій ранку зателефонувати сімейним людям і почати читати тільки що написану главу. Йому прощали все, адже він і сам віддав би другу останню сорочку. Змужнівши, він став надзвичайно привабливий: чудові очі, фігура, немов зійшла з давньоєгипетських фресок: широкі плечі і вузькі стегна утворювали майже ідеальний трикутник ... Такий чоловік, як він, міг зробити щасливою будь-яку жінку - окрім Консуели Гомес Карр.
Бідолаха взагалі не могла бути щасливою: вона постійно жадала нових пригод і потихеньку божеволіла. Це ще більше прив'язувало до неї Сент-Екзюпері: за вибухами безпричинного гніву він бачив приховану ніжність, за зрадою - слабкість, за безумством - раниму душу. Троянда з "Маленького принца" була списана з Консуело - портрет вийшов точним, хоча і сильно ідеалізованим.
Перший час вид цієї пари радував душу: коли мсьє і мадам де Сент-Екзюпері покинули Касабланку, місцеве суспільство немов осиротіло. А Консуело все пізніше приходила додому: у неї з'явилися власні друзі, і вона стала завсідником нічних клубів і артистичних кафе. Вона робилася все більш дивною: на прийом графиня де Сент-Екзюпері могла прийти у лижному костюмі і гірських черевиках. На одному з коктейлів вона прошмигнула під стіл і провела там весь вечір - на світ божий час від часу показувалася лише її рука з спорожнілих келихом.
Про скандали, що розігрувалися в будинку Сент-Екзюпері, усі говорили весь Париж: Антуан нікому не говорив про свої особисті проблемах, зате Консуело повідомляла про них кожному зустрічному. Знаменита авіакатастрофа 1935 року, коли Сент-Екзюпері під час перельоту Париж-Сайгон на швидкості 270 кілометрів врізався в пісок Лівійської пустелі, теж була результатом домашніх чвар: замість того щоб виспатися перед вильотом, він півночі шукав Консуело по барах. Сент-Екзюпері збився з маршруту, впав у двохстах кілометрах від Каїра, зустрів Новий рік серед розпечених пісків, крокуючи вперед - під палючим сонцем, без води і їжі. Його врятував випадково зустрівся арабська караван. У Парижі переможця пустелі чекали захоплені газетярі й вічно незадоволена дружина.
До початку Другої світової війни Антуан був уже надламаним людиною: його вимотала особисте життя. Він шукав розраду в інших жінок. Але залишити Консуело не міг - її він любив, а любов завжди те саме що божевілля. Піти він міг тільки на війну: в 1940 році Сент-Екзюпері пілотує висотний розвідник "Блох" і знову насолоджується швидкістю, свободою і хмарками розривів зенітних снарядів навколо свого літака.
... Фронт прорваний, німецькі танки рвуться до Парижу, дороги забиті натовпами збожеволілих біженців. Сент-Екзюпері переганяє в Алжир старий "Фарман", в який якимось дивом вмістилися всі льотчики його ескадрильї. З Африки він повертається в Париж, а потім емігрує: Антуан не може жити в окуповані...
