ті території та економічного простору; суверенітету, незалежності і можливості протистояння, зовнішнім загрозам, соціальної стабільності та умов запобігання та вирішення соціальних конфліктів.
Важливо підкреслити, що найвища ступінь безпеки досягається за умови, що весь комплекс показників перебуває в межах допустимих меж своїх порогових значень, а порогові значення одного показника досягаються не в шкоду іншим. Наприклад, зниження темпу інфляції до граничного рівня не повинно призводити до підвищення рівня безробіття понад допустиму межу, або зниження дефіциту бюджету до порогового значення - до повного заморожування капіталовкладень і падіння виробництва і т.д.
Серед показників економічної безпеки можна виділити показники:
В· економічного зростання (динаміка і структура національного виробництва і доходу, показники обсягів і темпів промислового виробництва, галузева структура господарства та динаміка окремих галузей, капіталовкладення та ін);
В· характеризують природно-ресурсний, виробничий, науково-технічний потенціал країни;
В· характеризують динамічність і адаптивність господарського механізму, а також його залежність від зовнішніх факторів (рівень інфляції, дефіцит консолідованого бюджету, дію зовнішньоекономічних факторів, стабільність національної валюти, внутрішню і зовнішню заборгованість);
В· якості життя (ВВП на душу населення, рівень диференціації доходів, забезпеченість основних груп населення матеріальними благами і послугами, працездатність населення, стан навколишнього середовища тощо).
Порогові рівні зниження безпеки можна охарактеризувати системоюпоказників загальногосподарського і соціально-економічного значення, що відображають, в Зокрема:
В· гранично допустимий рівень зниження економічної активності, обсягів виробництва, інвестування та фінансування, за межами якого неможливо самостійне економічний розвиток країни на технічно сучасному, конкурентоспроможному базисі, збереження демократичних основ суспільного ладу, підтримання оборонного, науково-технічного, інноваційного, інвестиційного та освітнього потенціалу;
В· гранично допустиме зниження рівня і якості життя основної маси населення, за межами якої виникає небезпека неконтрольованих соціальних, трудових, міжнаціональних та інших конфліктів; створюється загроза втрати найбільш продуктивної частини національного В«людського капіталуВ» і нації як органічної частини цивілізованої спільноти;
В· гранично допустимий рівень зниження витрат на підтримку і відтворення природно-екологічного потенціалу, за межами якого виникає небезпека незворотного руйнування елементів природного середовища, втрати життєво важливих ресурсних джерел економічного зростання, а також значних територій проживання, розміщення виробництва і рекреації, нанесення непоправної шкоди здоров'ю нинішнього і майбутнього поколінь та ін
З цього можна зробити два висновки:
Перший. Економічна безпека країни повинна забезпечуватися, перш всього, ефективністю самої економіки, тобто, поряд із захисними заходами, здійснюваними державою, вона повинна захищати сама себе на основі високої продуктивності праці, якості продукції і т.д.
Другий. Забезпечення економічної безпеки країни не є прерогативою якого-небудь одного державного відомства, служби. Вона повинна підтримуватися всією системою державних органів, всіма ланками і структурами економіки
2.1 Загрози в соціальній сфері
Соціальна сфера відіграє ключову роль не тільки в економічної безпеки, але і у всій системі національної безпеки. У ній знаходять реальне втілення інтереси особистості, сім'ї, суспільства, а також класів, соціальних груп, держави. Саме тут перевіряються міцність і гармонійність усього різноманіття соціальних відносин, а також конфліктність і безконфліктність відносин між особистістю і державою, особистістю і підприємством. Найбільшу загрозу існування країни, її безпеки представляють:
В· поглиблення диференціації доходів і споживання; зниження середнього рівня доходів і споживання, середнього рівня споживання білка тваринного і рослинного походження, вітаміновмісних та екологічно чистих продуктів на душу населення;
В· доступність життєво необхідних медичних послуг, звичного стандарту освіти, культури, відпочинку; рівень розвитку науки;
В· зайнятість населення і безробіття;
В· бідність і злидні;
В· деградація особи і сім'ї, що зросла дитяча смертність, кількість абортів; нові хвилі алкоголізму, наркоманії, проституції, венеричних хвороб, вірусного гепатиту, СНІДу.
Істотну загрозу соціальної стабільності та економічної безпеки представляє різке посилення диференціації в доходах різних груп населення. Світовим досвідом доведено, що якщо співвідношення у доходах 10% найбільш і 10% найменш забезпечених груп перевищує 8 разів, то суспільство вступає в зону нестабільності. У нас ...