анізації, які є юридичними особами, створені відповідно до законодавства іноземних держав з місцезнаходженням за межами РФ; перебувають у РФ іноземні дипломатичні та інші офіційні представництва, а також міжнародні організації, їх філії та представництва.  
 Порядок валютних операцій щодо резидентів і нерезидентів регулюється нормативно-законодавчими актами РФ і встановлюється Центральним банком РФ. 
				
				
				
				
			  На рубежі XX і XXI ст. світова економіка впритул підійшла до віртуальної економіці.  Це пов'язано з різким прискоренням постійно розкручується інноваційної спіралі, розвитком мережі Інтернет і мобільного зв'язку третього покоління.  Це викликало активізацію на міжнародному фінансовому ринку таких операцій, як лізинг, франчайзинг, толінг, Фронтування ринку, інвестування.  Всі ці фінансові операції пов'язані з мінімізацією фінансових витрат, є агресивними операціями, посилюють ринкову конкуренцію і ведуть до захоплення ринку (частини ринку) інший країни.  Розглянемо ці операції більш детально. p> Лізинг (від англ. lease - Оренда) означає специфічну форму оренди, пов'язану з передачею в користування майна (предмета, об'єкта) для підприємницької діяльності. Предметом (об'єктом) лізингу можуть бути будь-які неспоживна речі, використовувані для підприємницької діяльності, крім земельних ділянок та природних об'єктів.  За своїм економічним змістом лізинг є категорією, набагато ширшою, ніж проста оренда.  Фактично лізинг - це єдиний комплекс трьох одночасно здійснюваних операцій: оренди, кредитування та матеріально-технічного постачання підприємства.  У нашій країні операції лізингу регулюються Цивільним кодексом РФ і Федеральним законом від 29 жовтня 1998 р. № 164-ФЗ В«Про лізингВ».  Відповідно до даного закону лізинг - це вид інвестиційної діяльності з придбання майна і передачі його на підставі договору лізингу фізичним та юридичним особам за певну плату на певний термін і на певних умовах, обумовлених договором з правом викупу майна лізингоодержувачем. 
  Права та обов'язки учасників договору міжнародного лізингу регулюються Федеральним законом від 8 лютого 1998 № 16-ФЗ В«Про приєднання Російської Федерації до Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг В», нормами національного законодавства в частині, що не суперечить віднесених до предмета регулювання нормам міжнародного права.  Конвенція УНІДРУА була прийнята в 1988 р. в Оттаві представниками 55 держав (Оттавська конференція). 
  У лізинговій угоді беруть участь лізингодавець, лізингоодержувач і продавець предмета лізингу. Лізингодавець являє собою господарюючий суб'єкт (лізингова компанія, банк тощо) або індивідуального підприємця, що здійснює лізингову діяльність, тобто  передачу в лізинг за договором спеціально придбаного для цього майна.  Інакше кажучи, лізингодавець - ця орендодавець даного майна.  Лізингоодержувач - це громадянин або господарюючий суб'єкт, який одержує майно у користування за договором лізингу.  Таким чин...