ілорусь основні напрями формування розрахунково-клірингової і депозитарної системи визначені в Концепції формування депозитарно-клірингової системи Республіки Білорусь. Розрахунково-клірингова система повинна забезпечувати ефективне здійснення розрахунків по операціях купівлі-продажу цінних паперів, максимальний захист учасників ринку цінних паперів від можливих ризиків при розрахунках [12, ст.3]. Залежно від структури розрахунково-клірингової системи та ролі елементів її складових, в процесі виконання ними своїх функцій, існують різнопланові ризики повної або часткової втрати інвестором капіталу, інвестованого у цінні папери. Економічна сутність даних ризиків висвітлена багатьма вченими-економістами, зокрема А.П. Мамановічем, М.Н. Бродським [13, с.5; 14, с.134 - 138].
Основні завдання розрахунково-клірингової і депозитарної системи:
забезпечення рівних можливостей інвесторам для отримання потенційного доходу від інвестування в цінні папери;
покладання ризиків, у щодо рівних частках, на учасників угод з цінними паперами;
побудова ефективних механізмів мінімізації та управління розрахунковими ризиками.
Залежно від структури розрахунково-клірингової системи та ролі елементів її складових, в процесі виконання ними своїх функцій, існує ймовірність:
втрати цінних паперів, переданих на зберігання, - ризик зберігання;
технічного збою в системі - операційний ризик.
Крім того, у зв'язку з тим, що існує ймовірність невиконання угод учасниками на повну суму або в встановлений термін, можливий:
ризик втрати повної вартості цінних паперів - основної суми капіталу;
ризик вартості заміщення - понесення витрат з відшкодування збитків;
ризик ліквідності.
І, нарешті, всі згадані ризики в певній мірі можуть бути потенційними джерелами системного ризику - невиконання зобов'язань одним учасником торгів призводить до невиконання зобов'язань іншими учасниками [13, с.5].
Побудова ефективних механізмів управління розрахунковими ризиками (операційним ризиком, ризиком зберігання, ризиком ліквідності) та їх мінімізація обумовлюють необхідність застосування на стадії виконання угоди правила, визначального спосіб виконання, згідно якому синхронізуються два паралельні потоки: грошовий і цінних паперів. Це правило називають "поставкою проти платежу" або принципом DVP (delivery versus рауmenт). Принцип "постачання проти платежу "означає, що процеси грошового платежу і поставки цінних паперів відбуваються одночасно (жоден з них ні раніше, ні пізніше) [15, с.320]. Дотримання принципу "поставки проти платежу" виключає можливість виникнення ризику втрати основної суми капіталу, але не ліквідує ймовірність інших ризиків. На думку Б. Черкаського, проблема забезпечення принципу "поставки проти платежу" по операціях, що здійснюються на біржах, вже вирішена за допомогою попереднього депонування як грошових коштів, так і цінних паперів. Якщо ж ...